ІДЕЯ СПРАВЕДЛИВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ М.ДРАГОМАНОВА

Показовою є ідея побудови справедливої української держави, що обгрунто­вана видатним українським письменником і публіцистом, етнографом та істо­риком М.Драгомановим. Ім’я М.Драгоманова (1841-1895) відсутнє не тільки у філософсько-енциклопедичному словнику, який було видано в Москві у 1983р., але й в алфавітному іменному покажчику українського філософського словника (1986p.).

Перу М.Драгоманова належать такі фундаментальні праці з питань суспіль­ного будівництва, як «Положение и задачи науки древней истории», «Шевчен­ко, українофіли і соціалізм», «Чудацькі думки про українську національну спра­ву» та ін. М.Драгоманов прекрасно розумів роль економічних чинників у розвит­ку суспільства, проте не поділяв ортодоксії матеріалістичного розуміння історії, а зазначав роль традиції, культури, національного характеру, тобто виходив з множинності чинників, що детермінують історичний процес.

Соціалізм в Україні не є випадковим явищем, зазначав учений. Адже тут, як і в Росії, зароджуються капіталістичні відносини, чисельно і соціально зростає проле­таріат, шириться робітнича справа. Для побудови соціально справедливого сус­пільства потрібна докорінна зміна економічного ладу, що включає передусім пере­дачу землі і всіх знарядь праці робітникам. Проте економічний чинник не є визна­чальним і єдиним чинником суспільного прогресу. Надзвичайно важливу роль ві­діграють у ньому політичний та інтелектуальний чинники. Всі три чинники треба розглядати як рівнозначні, наголошував М.Драгоманов.

У майбутній державі, яку революційним шляхом побудує простий народ - робочі люди по селах і містах, - економічну основу становитиме суспільно-ко­лективна форма власності. Нарешті, буде вирішено питання про організацію праці (право на яку є святим правом кожної людини), політичні свободи осо­бистості. Виходячи з праць К.Маркса та Ф.Енгельса, які, за зауваженням М.Дра­гоманова, нічого не мали проти федералізму, вчений дійшов висновку про те, що Українська держава майбутнього, яка відбиватиме інтереси всіх членів сус­пільства, неминуче прийде до адміністративної автономії та децентралізації.

Саме цей висновок М.Драгоманова, який поділяли й обгрунтовували майже всі українські соціалісти 70 - початку 80-х років XIXct., спричинив нищівну кри­тику вченого з боку В.Леніна. Намагаючись відповісти демократам і М.Драго- манову, В.Ленін писав: «Недозволено було б забувати, що, відстоюючи центра­лізм, ми відстоюємо виключно демократичний централізм. Щодо цього всяке міщанство взагалі і національне міщанство (покійний Драгоманов в тому числі) внесли таку плутанину в питання, що доводиться знов і знов приділяти час його розплутуванню» (Ленін В. Твори. - Т.20. - С.28).

Нині ідеї М.Драгоманова щодо української національної справи - про народно-національну єдність, демократичні перетворення, адміністративну ав­тономію та децентралізацію - розглядаються й обговорюються як найбільш кон­структивні ідеї державного будівництва в процесі суверенізації.