РАННІЙ УТОПІЧНИЙ СОЦІАЛІЗМ
Томас Mop (1478-1535) - англійський гуманіст, державний діяч, філософ і письменник. Увійшов в історію як автор загальновідомої «Утопії» - опису ідеального суспільного устрою на острові, що не існує.
Він навчався в Оксфордському університеті, товаришував з Еразмом Роттердамським (1469-1536), вірив у Бога і займався державними справами. Доля Т.Мора нещаслива. За непорозуміння з королем з питань ставлення до католицької церкви Т.Мора було звільнено з усіх посад, згодом його заточили в Tayep, а потім звинуватили в державній зраді і стратили як державного злочинця. Через 50 років після смерті Т.Мора було зараховано католицькою церквою до лику блаженних і в 1935р. канонізовано.Літературна спадщина Т.Мора надзвичайно велика. Однак найбільш відомою і впливовою стала його праця «Золота книга, така ж корисна, як і утішна, про найкраще улаштування держави і про новий острів Утопію», вперше опублікована в 1516р.
Коріння соціального зла, за Т.Мором, криється в приватній власності, яку охороняє держава, що є змовою багатих для пригнічення бідних. Держава, як і спосіб організації життя та діяльності, є ворожими людині. Все підпорядковане приватній власності до такої міри, що навіть вівці «стали такими ненаситними й непогамовними, що поїдають навіть людей».
Людське життя, за Т.Мором, по цінності неможливо урівноважити всіма благами світу. Бог заборонив насильство, але життя організоване таким чином, що люди легко вбивають одне одного, щоб відібрати навіть невелику суму грошей. Все це - в реальному житті, яке оточує нас, але є місце, де життя організоване зовсім на інших засадах. Це - острів Утопія. Там немає приватної власності, багатих і бідних. Всі люди працюють. Найбільш важкі й шкідливі види праці виконують злочинці. Робочий день триває шість годин. Політичний устрій базується на засадах виборності й старшинства.
Т.Мор мріє не про такий устрій, що має існувати «десь і колись», а може бути реалізований у реальності.
Проте він не вказує шляхів його побудови. Відомо, що Т.Мор був противником революцій і народних рухів, в яких він вбачав лише руйнівну силу й анархію.Іншим видатним утопістом цієї епохи був італійський поет, філософ і політичний діяч, син шевця Томазо Кампанелла (1568-1639). За свої волелюбні помисли він неодноразово засуджувався церковниками як єретик. Особливо ж його доля змінилась, коли повстання, яке очолював Т.Кампанелла проти іспанських загарбників, зазнало поразки. 27 років ув’язнення відірвали вільнодумця від суспільного життя, але не заборонили мислити й писати. Т.Кампанелла створив десятки творів з філософії, що частково публікувались у Німеччині, частково розповсюджувались у списках. Найвідомішим його твором була геніальна утопія «Місто сонця» (1602р., опублікована в 1623р.).
Як і Т.Мор, Т.Кампанелла змальовує утопічну картину ідеального міста, де немає приватної власності та індивідуальної сім’ї. Нове суспільство базується на праці, що є найповажанішою справою. Вона триває не більш як чотири години. Мета цього суспільства - земне щастя «солярійців» (так звались жителі міста) на основі рівності, добробуту і культури.
Надзвичайно великого значення філософ надає розвитку науки і техніки. Він розглядає їх як основне джерело розвитку суспільства, головну засаду зміни суспільних відносин. На думку Т.Кампанелли, керувати суспільством, яке він називає комуністичним, має вчено-жрецька каста.
У філософській утопії Т.Мора і Т.Кампанелли багато спільного, насамперед - ідея усуспільнення власності, вірніше, побудови суспільства на основі відсутності власності. Ця ідея, народжена народними низами, зазнала шаленого опору з боку релігійної та буржуазної ідеології. Саме тому кожен мислитель, що брався за більш-менш солідне теоретичне обгрунтування цієї ідеї, зазнавав гоніння й прикрості як від світської, так і від духовної влади. Що стосується народних мас, які могли б підтримати пропозиції щодо досягнення «суспільного щастя в рівності», то, по-перше, самі «ідеологи» народу були далекими від нього і боялися (а може, не зовсім розуміли) вільнолюбної соціальної творчості; по-друге, висловлювали думки в формі, що була незрозумілою народу у зв’язку з загальним низьким культурним рівнем і досить вузьким світосприйняттям. Народна самосвідомість ще дрімала, ще мала пройти шляхом просвітительства, щоб зрозуміти власні інтереси. Саме тому ранній утопізм ніби висить у повітрі.
Еще по теме РАННІЙ УТОПІЧНИЙ СОЦІАЛІЗМ:
- Соціалізм
- Соціалізм та його напрями
- Соціалізм
- Ранні єресі
- РАННІ ФОРМИ РЕЛІГІЇ: ТОТЕМІЗМ, АНІМІЗМ, МАГІЯ, ФЕТИШИЗМ, ШАМАНІЗМ
- Християнський соціалізм
- Ранні форми релігії та архаїчна модель світ
- Основні ідейно-політичні течії в робітничому русі
- СОЦІАЛЬНА УТОПІЯ XVIII-XIXCT. (К.СЕН-СІМОН, Ш.ФУР’Є, Р.ОУЕН)
- 2.3 Розвиток політичної думки на сучасному етапі