<<
>>

РАННІЙ УТОПІЧНИЙ СОЦІАЛІЗМ

Томас Mop (1478-1535) - англійський гуманіст, державний діяч, філософ і письменник. Увійшов в історію як автор загальновідомої «Утопії» - опису іде­ального суспільного устрою на острові, що не існує.

Він навчався в Оксфордсь­кому університеті, товаришував з Еразмом Роттердамським (1469-1536), вірив у Бога і займався державними справами. Доля Т.Мора нещаслива. За непорозу­міння з королем з питань ставлення до католицької церкви Т.Мора було звіль­нено з усіх посад, згодом його заточили в Tayep, а потім звинуватили в держав­ній зраді і стратили як державного злочинця. Через 50 років після смерті Т.Мо­ра було зараховано католицькою церквою до лику блаженних і в 1935р. каноні­зовано.

Літературна спадщина Т.Мора надзвичайно велика. Однак найбільш відо­мою і впливовою стала його праця «Золота книга, така ж корисна, як і утішна, про найкраще улаштування держави і про новий острів Утопію», вперше опуб­лікована в 1516р.

Коріння соціального зла, за Т.Мором, криється в приватній власності, яку охороняє держава, що є змовою багатих для пригнічення бідних. Держава, як і спосіб організації життя та діяльності, є ворожими людині. Все підпорядковане приватній власності до такої міри, що навіть вівці «стали такими ненаситними й непогамовними, що поїдають навіть людей».

Людське життя, за Т.Мором, по цінності неможливо урівноважити всіма бла­гами світу. Бог заборонив насильство, але життя організоване таким чином, що люди легко вбивають одне одного, щоб відібрати навіть невелику суму грошей. Все це - в реальному житті, яке оточує нас, але є місце, де життя організоване зовсім на інших засадах. Це - острів Утопія. Там немає приватної власності, багатих і бідних. Всі люди працюють. Найбільш важкі й шкідливі види праці виконують злочинці. Робочий день триває шість годин. Політичний устрій ба­зується на засадах виборності й старшинства.

Т.Мор мріє не про такий устрій, що має існувати «десь і колись», а може бути реалізований у реальності.

Проте він не вказує шляхів його побудови. Відомо, що Т.Мор був противником революцій і народних рухів, в яких він вбачав лише руйнівну силу й анархію.

Іншим видатним утопістом цієї епохи був італійський поет, філософ і полі­тичний діяч, син шевця Томазо Кампанелла (1568-1639). За свої волелюбні по­мисли він неодноразово засуджувався церковниками як єретик. Особливо ж його доля змінилась, коли повстання, яке очолював Т.Кампанелла проти іспанських загарбників, зазнало поразки. 27 років ув’язнення відірвали вільнодумця від сус­пільного життя, але не заборонили мислити й писати. Т.Кампанелла створив десятки творів з філософії, що частково публікувались у Німеччині, частково розповсюджувались у списках. Найвідомішим його твором була геніальна уто­пія «Місто сонця» (1602р., опублікована в 1623р.).

Як і Т.Мор, Т.Кампанелла змальовує утопічну картину ідеального міста, де немає приватної власності та індивідуальної сім’ї. Нове суспільство базується на праці, що є найповажанішою справою. Вона триває не більш як чотири годи­ни. Мета цього суспільства - земне щастя «солярійців» (так звались жителі міс­та) на основі рівності, добробуту і культури.

Надзвичайно великого значення філософ надає розвитку науки і техніки. Він розглядає їх як основне джерело розвитку суспільства, головну засаду зміни сус­пільних відносин. На думку Т.Кампанелли, керувати суспільством, яке він нази­ває комуністичним, має вчено-жрецька каста.

У філософській утопії Т.Мора і Т.Кампанелли багато спільного, насампе­ред - ідея усуспільнення власності, вірніше, побудови суспільства на основі від­сутності власності. Ця ідея, народжена народними низами, зазнала шаленого опору з боку релігійної та буржуазної ідеології. Саме тому кожен мислитель, що брався за більш-менш солідне теоретичне обгрунтування цієї ідеї, зазнавав го­ніння й прикрості як від світської, так і від духовної влади. Що стосується наро­дних мас, які могли б підтримати пропозиції щодо досягнення «суспільного щастя в рівності», то, по-перше, самі «ідеологи» народу були далекими від нього і бо­ялися (а може, не зовсім розуміли) вільнолюбної соціальної творчості; по-друге, висловлювали думки в формі, що була незрозумілою народу у зв’язку з загаль­ним низьким культурним рівнем і досить вузьким світосприйняттям. Народна самосвідомість ще дрімала, ще мала пройти шляхом просвітительства, щоб зро­зуміти власні інтереси. Саме тому ранній утопізм ніби висить у повітрі.

<< | >>
Источник: В.П. Андрущенко, M.L Михальченко. СУЧАСНА СОЦІАЛЬНА ФІЛОСОФІЯ. Курс лекцій. Видання друге, виправлене й доповнене. Видавництво «Генеза», 1996. 1996

Еще по теме РАННІЙ УТОПІЧНИЙ СОЦІАЛІЗМ:

  1. Соціалізм
  2. Соціалізм та його напрями
  3. Соціалізм
  4. Ранні єресі
  5. РАННІ ФОРМИ РЕЛІГІЇ: ТОТЕМІЗМ, АНІМІЗМ, МАГІЯ, ФЕТИШИЗМ, ШАМАНІЗМ
  6. Християнський соціалізм
  7. Ранні форми релігії та архаїчна модель світ
  8. Основні ідейно-політичні течії в робітничому русі
  9. СОЦІАЛЬНА УТОПІЯ XVIII-XIXCT. (К.СЕН-СІМОН, Ш.ФУР’Є, Р.ОУЕН)
  10. 2.3 Розвиток політичної думки на сучасному етапі