ЕКОНОМІЧНІ ОБГРУНТУВАННЯ БУДОВИ СОЦІУМУ (В.ПЕТТІ, А.СМІТ, Д.РІКАРДО)

Ефективність означених пошуків безпосередньо пов’язана з урахуванням різно­манітних сюжетних ліній загальноісторичної інтелектуальної традиції. Будь-яка з них не повинна залишитись поза увагою дослідника.

В.Петті вважається першим вчителем буржуазії XVIIct. і не випадково, бо саме він наполегливо переконував підприємців, що джерело багатства - не гроші і що збільшення їх кількості шляхом девальвації монети може ввести в оману тільки простаків. Джерело багатства, вважав економіст, криється у абсолютній додатко­вій вартості. Зростання її - надійніший шлях зростання буржуазного багатства.

Економічний аналіз соціуму, започаткований В.Петті, розвинув один з на- йвідоміших англійських економістів і філософів XVIIIct. - А.Сміт.

Здобувши блискучу освіту в університетах Глазго і Оксфорду, А.Сміт займався викладацькою і науковою діяльністю: в університеті Глазго він підготував курс мо­ральної філософії (природна теологія, етика, право і політика), узагальненням якого стала об’ємна праця «Теорія моральних почуттів...» (1790p.). В історію ж інте­лектуальної еволюції людства А.Сміт ввійшов іншою працею - монографією «До­слідження про природу і причини багатства народів» (1776р.). Саме в ній англійсь­кий економіст зробив перший крок до обгрунтування трудової теорії вартості, розкриття внутрішньої структури буржуазної економічної системи. А.Сміт із за­хватом описує зростання продуктивності праці в мануфактурах внаслідок поділу праці, аналізує систему відносин виробництва, формулює їх у вигляді категорій і законів.

І все ж А.Сміту бракувало послідовності й чіткості, яких нагально вимагала доба розквіту буржуазних відносин.

Шлях Д.Рікардо до створення трудової теорії вартості розпочався з анонімної брошури «Ціна золота» (1809р.), в якій вчений обгрунтовує думку про те, що висо­ка ціна золотих зливків є незаперечним доказом знецінення банкнот. Праця Д.Рі­кардо стала поштовхом для створення парламентської комісії з цього приводу, а її автор постав перед громадськістю і урядом як серйозний дослідник-економіст, вдум­ливий теоретик, реалістично мислячий науковець. Ще більш гучно Д.Рікардо за­явив про себе циклом публікацій з приводу оздоровлення грошового обігу в Англії та щодо політики обмеження ввозу хліба. Нарешті в 1817р. світ побачив головну працю вченого - «Начала політичної економії та оподаткування». Саме в ній Д.Рі­кардо дав визначення вартості робочого часу, звільнив політекономічну теорію від «феодальних плям», проник в саму суть буржуазного способу виробництва, забез­печив його всебічне економічне обгрунтування. І хоч пізніше висновки буржуазних економістів були переосмислені і піддані критиці, зокрема К.Марксом, саме вони започаткували економічний аналіз соціуму, чим вперше на теоретичний рівень під­несли матеріальну основу його життєдіяльності - систему матеріального виробниц­тва.