СПЕЦИФІКА ПРЕДМЕТА СОЦІАЛЬНОЇ ФІЛОСОФІЇ

Головною особливістю предмета соціальної філософії є те, що ця наука вивчає не той чи інший бік життя суспільства, а суспільство в цілому, суспільство як ці­лісну систему. Історик вивчає особливості історичного розвитку суспільства, пси­холог - психічні процеси, соціолог - сьогодення.

Соціальний філософ, узагальнюючи конкретно-гуманітарне знання, розглядає суспільство в цілому. Він здобуває інтегративне знання про суспільство як систе­му, що має історію, досягло певного рівня сьогоденного розвитку, функціонує в тісній взаємодії економічних, соціальних, психологічних, тобто матеріальних та духовних чинників. Зрозуміло, зробити це не можна без певного абстрагування від конкретного знання, що обгрунтовується спеціальними науками про суспільст-

2* Сучасна соціальна філософія

во. Таке абстрагування в соціальній філософії здійснюється на основі узагальнен­ня. Причому воно досягає такого рівня, що, розглядаючи суспільство як цілісну систему, соціальний філософ зосереджується на субстанційній основі, загально­людських засадах цивілізаційного життя людства. Доречно зауважити, що жодна конкретна гуманітарна наука не дає такого рівня узагальнення та інтеграції знан­ня і не здійснює обгрунтування загальних законів розвитку суспільства. Цю фун­кцію бере на себе лише соціальна філософія, що зумовлює і специфіку її предмета.

Соціальна філософія - наука світоглядна. Це означає, що суперечності й про­блеми розвитку суспільства вона вивчає через визначення місця і ролі в них людсь­кого чинника, відношення знання до людини, і навпаки. Центральною проблемою соціальної філософії є проблема людини: сенсу її буття у світі, цілей та головної мети життєдіяльності. Жодна гуманітарна дисципліна не вивчає соціальну пробле­матику в такому ракурсі. Однак це зовсім не значить, що людина «випадає» з поля зору історії, соціології, юриспруденції чи літературознавства.

Подібна метаморфоза відбувається й тоді, коли місце людини в філософсь­ких роздумах про долю людства й побудову суспільства заступає ідея, дух, Бог. У такому разі соціальна філософія перетворюється на теологію, здобуте знання перестає вимірюватися на істинність. Воно перетворюється на предмет віри і виконує інструментальну функцію.

Соціальна філософія як філософська наука не може обминути питання про спів­відношення основних чинників суспільного розвитку, у тому числі й найбільш за­гальних серед них, таких як мислення і буття. Розгляд соціальної проблематики крізь призму пріоритетів різноманітних чинників людської життєдіяльності стано­вить четверту особливість предмета соціальної філософії. Інші гуманітарні науки цієї проблеми, як правило, не торкаються, хоч і виходять у своїх міркуваннях з того чи іншого принципу її розв’язання.