<<
>>

СПЕЦИФІКА ПРЕДМЕТА СОЦІАЛЬНОЇ ФІЛОСОФІЇ

Головною особливістю предмета соціальної філософії є те, що ця наука вивчає не той чи інший бік життя суспільства, а суспільство в цілому, суспільство як ці­лісну систему. Історик вивчає особливості історичного розвитку суспільства, пси­холог - психічні процеси, соціолог - сьогодення.

Соціальний філософ, узагальнюючи конкретно-гуманітарне знання, розглядає суспільство в цілому. Він здобуває інтегративне знання про суспільство як систе­му, що має історію, досягло певного рівня сьогоденного розвитку, функціонує в тісній взаємодії економічних, соціальних, психологічних, тобто матеріальних та духовних чинників. Зрозуміло, зробити це не можна без певного абстрагування від конкретного знання, що обгрунтовується спеціальними науками про суспільст-

2* Сучасна соціальна філософія

во. Таке абстрагування в соціальній філософії здійснюється на основі узагальнен­ня. Причому воно досягає такого рівня, що, розглядаючи суспільство як цілісну систему, соціальний філософ зосереджується на субстанційній основі, загально­людських засадах цивілізаційного життя людства. Доречно зауважити, що жодна конкретна гуманітарна наука не дає такого рівня узагальнення та інтеграції знан­ня і не здійснює обгрунтування загальних законів розвитку суспільства. Цю фун­кцію бере на себе лише соціальна філософія, що зумовлює і специфіку її предмета.

Соціальна філософія - наука світоглядна. Це означає, що суперечності й про­блеми розвитку суспільства вона вивчає через визначення місця і ролі в них людсь­кого чинника, відношення знання до людини, і навпаки. Центральною проблемою соціальної філософії є проблема людини: сенсу її буття у світі, цілей та головної мети життєдіяльності. Жодна гуманітарна дисципліна не вивчає соціальну пробле­матику в такому ракурсі. Однак це зовсім не значить, що людина «випадає» з поля зору історії, соціології, юриспруденції чи літературознавства.

Зазначені науки тор­каються цієї теми, але не роблять її безпосереднім предметом теоретичного аналізу. У соціальній філософії людина - найвища мета соціального філософствування. Людина - початок філософських роздумів, їх принцип і кінцевий результат. Коли ж проблема людини в соціальних концепціях відходить на другий чи третій план, коли людина як самоцінність підмінюється суспільством, класом, партією чи державою, від соціальної філософії залишається лише згадка. Ця наука перетворюється на най­гіршу ідеологію і замість істинного знання відтворює ілюзії.

Подібна метаморфоза відбувається й тоді, коли місце людини в філософсь­ких роздумах про долю людства й побудову суспільства заступає ідея, дух, Бог. У такому разі соціальна філософія перетворюється на теологію, здобуте знання перестає вимірюватися на істинність. Воно перетворюється на предмет віри і виконує інструментальну функцію.

Соціальна філософія як філософська наука не може обминути питання про спів­відношення основних чинників суспільного розвитку, у тому числі й найбільш за­гальних серед них, таких як мислення і буття. Розгляд соціальної проблематики крізь призму пріоритетів різноманітних чинників людської життєдіяльності стано­вить четверту особливість предмета соціальної філософії. Інші гуманітарні науки цієї проблеми, як правило, не торкаються, хоч і виходять у своїх міркуваннях з того чи іншого принципу її розв’язання.

<< | >>
Источник: В.П. Андрущенко, M.L Михальченко. СУЧАСНА СОЦІАЛЬНА ФІЛОСОФІЯ. Курс лекцій. Видання друге, виправлене й доповнене. Видавництво «Генеза», 1996. 1996

Еще по теме СПЕЦИФІКА ПРЕДМЕТА СОЦІАЛЬНОЇ ФІЛОСОФІЇ:

  1. РОЗДІЛ I ПРЕДМЕТ ТА ГОЛОВНІ ПЕРСОНАЛИ СУЧАСНОЇ СОЦІАЛЬНОЇ ФІЛОСОФІЇ
  2. 1. СУСПІЛЬСТВО ЯК ОБ’ЄКТ ФІЛОСОФСЬКОГО ПІЗНАННЯ. ПРЕДМЕТ СОЦІАЛЬНОЇ ФІЛОСОФІЇ
  3. 2. ІСТОРИЧНА ГЕНЕЗА ПРЕДМЕТА СОЦІАЛЬНОЇ ФІЛОСОФІЇ В ІСТОРІЇ ФІЛОСОФІЇ
  4. СТРУКТУРА КУРСУ СОЦІАЛЬНОЇ ФІЛОСОФІЇ
  5. КАТЕГОРІЇ СОЦІАЛЬНОЇ ФІЛОСОФІЇ
  6. ГУМАНІСТИЧНА СПРЯМОВАНІСТЬ СОЦІАЛЬНОЇ ФІЛОСОФІЇ
  7. «ОСНОВНЕ ПИТАННЯ» СОЦІАЛЬНОЇ ФІЛОСОФІЇ ТА ВИЗНАЧЕННЯ її ПРЕДМЕТА
  8. СУТНІСТЬ ТА ГОЛОВНІ ЗАСАДИ СОЦІАЛЬНОЇ ФІЛОСОФІЇ МАРКСИЗМУ
  9. ГОЛОВНІ МЕТОДОЛОГІЧНІ ПРИНЦИПИ СОЦІАЛЬНОЇ ФІЛОСОФІЇ
  10. 3. ТРІУМФ І ТРАГЕДІЯ СОЦІАЛЬНОЇ ФІЛОСОФІЇ МАРКСИЗМУ- ЛЕНІНІЗМУ
  11. ТЕОРІЇ СОЦІАЛЬНОЇ СТРАТИФІКАЦІЇ ТА СОЦІАЛЬНОЇ МОБІЛЬНОСТІ (П.СОРОКІН, Т.ПАРСОНС, С.ЛІПСЕТ)
  12. Специфіка структурно-функціональної теорії Толкотта Парсонса.
  13. Розуміюча соціологія Макса Вебера. Теорія соціальної дії. Типи соціальної дії. Типи легітимного панування.
  14. Специфіка виборчого процесу в Україні.
  15. Теорія соціальної поведінки Вільфредо Пареро. Теорія еліт. Циркуляція еліт як елемент підтримки соціальної рівноваги.
  16. РОЗДІЛ ІІІ алгоритм саморозгортання Соціального світу та специфіка його прояву в умовах сучасної України
  17. Розділ 1. ПОНЯТТЯ ПРО ПСИХІКУ. ПРЕДМЕТ ПСИХОЛОПЇ ЯК НАУКИ ПСИХІКА ЛЮДИНИ ЯК ПРЕДМЕТ ІНТЕРЕСУ І НАУКОВОГО ВИВЧЕННЯ. ІСТОРІЯ ПИТАННЯ
  18. Трансформація уявлень про предмет психології. Історичне формування предмета психології: від вчення про душу до науки про психіку.
  19. ЗАГАЛЬНОЛЮДСЬКЕ ТА КЛАСОВЕ В СОЦІАЛЬНІЙ ФІЛОСОФІЇ
  20. 7.2. «СТО ШКІЛ» КИТАЙСЬКОЇ ФІЛОСОФІЇ