ВИРОБНИЦТВО ПОТРЕБ
Потреба - об’єктивна необхідність живого організму, особистості, соціальної групи чи суспільства, що відбиває характер та зміст об’єктивного природного та соціального зв’язку суб’єкта і навколишнього середовища.
А.Здраво- мислов розглядає потребу як своєрідну потребу суб’єкта в певній сукупності зовнішніх умов його буття, як домагання таких зовнішніх обставин, що витікають з сутнісних якостей, природи суб’єкта (див.: Здравомыслов А. Потребности. Интересы. Ценности. - M., 1986. - С. 12).Людська потреба зумовлена, з одного боку, суперечливою природою людини, з другого - умовами її існування. Як відомо, людина уособлює широкий спектр закономірностей природи, соціуму та культури. Все це відбивається в її потребах і вимогах реалізації (задоволення). Наприклад, природні закономірності зумовлюють потреби людини в їжі, одязі, житлі; соціальні та культурні - в певних формах загальнолюдського співіснування, нормах моралі та права, формах художньої творчості. «Не хлібом єдиним живе людина». Вона має багато потреб. їх перелік визначається багатогранною сутністю людини, а історична форма - певними умовами її існування. Серед них вчені розрізняють: географічні умови (прцродне середовище) - людина, що живе в тропіках, має інші потреби в одязі, ніж жителі Півночі; економічні умови, спосіб виробництва матеріальних благ, спосіб господарювання - селянин-кріпак має відмінні від робітника промислового підприємства потреби; політичні умови (демократична організація), життя спонукають інші потреби, ніж тоталітарна система; культурно-історичні умови - потреби народів Полінезії відрізняються від культурних потреб середнього американця - типового представника індустріального культурно-історичного типу.
Ортодоксальний марксизм абсолютизував економічні засади існування людини, джерела формування її потреб, детермінації діяльності. Так званий географічний напрям в соціології, навпаки, перебільшував роль природного середовища. М.Данилевський та О.Шпенглер не змогли подолати захоплення детермінуючою роллю культурно-історичного чинника суспільного прогресу. Сучасні технократичні концепції вдаються у крайнощі технологічного детермінізму. Все це призводить до викривленого розуміння генези суспільства й архітектоніки виробництва потреб людини, що в свою чергу деформує вигляд суспільної практики та спричинює соціальні конфлікти.
Еще по теме ВИРОБНИЦТВО ПОТРЕБ:
- Тема 2 Процес виробництва, економічні потреби і інтереси суспільства
- Потреба й чеснота праці, суспільного виробництва завжди оцінювались як одні з найважливіших потреб і чеснот людського існування.
- Природа потреб людини.
- Потреби та мотиви діяльності.
- культура на потребу
- Мотиви та мотивація особистості. Потреби, інтереси, переконання, ідеали. Спрямованість особистості.
- Демократизації політичного життя України, утвердження й розвиток громадянського суспільства, успіх соціально-економічних реформ неможливі без врахування потреб та інтересів кожного громадянина.
- Гра, навчання, праця як види діяльності.Професійна діяльність: поняття та етапи професіоналізації (професійне самовизначення, професійне навчання, професійна адаптація, професійне становлення, професійна реалізація, завершення професійної діяльності). Мотивація та стимулювання професійної діяльності (за ієрархією потреб А. Маслоу). Професійне вигорання. Поняття професійних криз.
- СПЕЦИФІКА ДУХОВНОГО ВИРОБНИЦТВА
- СПОСІБ ВИРОБНИЦТВА МАТЕРІАЛЬНИХ БЛАГ ТА ЙОГО СТРУКТУРА
- МАТЕРІАЛЬНЕ ВИРОБНИЦТВО - ОСНОВА ІСНУВАННЯ ТА РОЗВИТКУ СУСПІЛЬСТВА