ІНТЕРЕС ЯК ОСНОВА ОБ’ЄДНАННЯ ЛЮДЕЙ У СОЦІАЛЬНІ СПІЛЬНОСТІ

Зміст інтересу - первинної засади об’єднання людей у соціальні групи - виз­начається умовами їх життя, місцем в конкретно-історичній системі суспільних відносин. Як відбиття потреб людини інтереси є насамперед формою вияву пев­них економічних відносин.

К.Гельвецій називав інтерес всесильним чарівником, що змінює вигляд вся­кого предмета. На думку П.Гольбаха, інтерес є єдиним мотивом людської ді­яльності. І.Кант пов’язував інтерес з різноманітними формами практичної ді­яльності. Цю ж думку поділяв Г.Гегель, що визначав інтерес як момент «суб’єк­тивної особистості та Ті діяльності». Конструктивно-творчу роль інтересу під­креслювали К.Маркс та Ф.Енгельс. В.Ленін називав інтерес важливим джере­лом суспільного розвитку, вважав, що саме інтерес рухає життя народів.

Серед розмаїття інтересів особливе місце посідають матеріальні інтереси, насамперед інтереси власності. Пригадаймо Н.Макіавеллі: «Людина швидше забуде й простить смерть батька, ніж вилучення майна». Інтереси власності оп- редметнюються у відносинах між людьми з приводу засобів виробництва, мате­ріального та духовного споживання. У первісному суспільстві об’єктами влас­ності були примітивні засоби виробництва й предмети споживання. Пізніше ви- никла приватна власність, що породжувала економічну, політичну, соціальну й духовну нерівність у суспільстві, експлуатацію людини людиною. Історію роз­витку цивілізації можна періодизувати за формами власності. У контексті дано­го викладу зазначимо лише те, що приватна власність узагальнила, усуспільни­ла й легалізувала індивідуальний внутрішній інтерес людини до індивідуальності, незалежності, окремості. Саме вона зумовила становлення й розвиток людини як індивіда, і це було визначним" кроком на шляху розвитку людської цивілі­зації.

Звичайно, об’єднання людей у соціальні групи відбувається на засадах не лише матеріальних інтересів. Деякі стійкі групи (наприклад, релігійні спільності) грунтуються на засадах духовності. Є групи, в основі яких лежать кровородинні зв’язки, взаємодопомога, відповідальність (рід, сім’я тощо). Людей єднають та­кож спільні етнічні особливості (народ, нація), соціально-політичні інтереси (партія,держава), громадсько-моральні та культурні пристрасті (суспільні орга­нізації, братства, спілки тощо). Проте матеріальний інтерес - відносини влас­ності - є, мабуть, найбільш характерною ознакою, що з’єднує чи розводить лю­дей у різні соціальні спільності.

Разом з тим матеріальну домінанту суспільного життя не слід абсолютизува­ти. Інтереси людей - надзвичайно суперечливі. Вони тісно переплетені між со­бою. Людина має різні інтереси. Матеріальні інтереси органічно входять в ду­ховні, моральні, соціально-політичні, і навпаки - включають їхні характерні особливості й вимоги. Саме в суспільстві існують різноманітні спільності лю­дей. Між ними складаються певні стосунки. Одна і та ж сама людина водночас може належати до різних спільностей, переходити з однієї в іншу, репрезентува­ти в системі спілкування ту чи ту соціальну роль. Сітка стійких і упорядкованих зв’язків між соціальними групами, що грунтуються на розмаїтті спільних інте­ресів, цінностей, поведінки, позначається терміном «соціальна структура сус­пільства». Вивчення її - одне з головних завдань соціальної філософії.