Різноманітні уявлення про соціум як систему суспільного співжиття людей формувались з найдавніших часів розвитку інтелектуальної культури людства.
Одним з перших вагоме слово в цій галузі сказав китайський філософ Конфуцій. Його розвинули античні мислителі Платон та Арістотель, їх талановиті співвітчизники. Соціум в теоретично-філософській уяві стародавніх мислителів у буквальному розумінні цього слова ототожнювався з державою.
Суспільне життя не мислилось інакше, як державне. Суспільні інтереси уявлялись загалом як державні. Людина трактувалась як політична (державна) істота (Арістотель). Закономірності розвитку суспільства і держави ототожнювалися. Можна сказати, що теоретики «донульово- го часу» (часу до народження Христа) виявили й описали майже всі основні елементи суспільного співжиття людей як державного. І хоч їх вчення має історично обумовлений характер, не можна заперечувати того великого значення, яке воно мало для розвитку пізніших теоретичних конструкцій.Різницю між соціумом і державою зауважили, але приховали в релігійних містифікаціях мислителі середньовіччя. І тільки Н.Макіавеллі наважився на підхід, де держава постає у вигляді однієї із складових соціуму як більш широкого і фундаментального утворення.
Державобудівники - так можна назвати всіх соціальних філософів домакіавелліанського періоду - виявили майже всі елементи соціуму, однак «одержави- ли» їх і тому не змогли скласти про нього більш-менш адекватне теоретичне уявлення. Мислителі постмакіа- велліанського періоду, започаткувавши справу, все ж не завершили її. Як і раніше, більше уваги приділялось державницьким підрозділам і структурам. Про соціум як специфічне утворення і форму людського співжиття йшлося в приглушеному тоні, пошепки, з острахом. Внаслідок цього склалась парадоксальна ситуація: про головний об’єкт - соціум як цілісну систему - соціальна філософія могла сказати надзвичайно мало. Як підкреслює іспанський філософ Х.Ортега-і-Гассет, в книгах з соціології нічого певного немає про те, що ж таке соціум, суспільство. Більше того, в цих книгах, наголошує вчений, ви не тільки не знайдете точного визначення соціального, суспільного, а й виявите, що їх автори навіть не спробували більш-менш серйозним чином прояснити собі природу елементарних явищ соціального, не говорячи вже про його внутрішню природу і сутність. (див.: Ортега-и-Гассет X. Дегуманизация искусства. - M., 1991. - С. 231). Пошук теоретичних моделей, які б адекватно відтворювали природу і сутність соціального, історію його розвитку і механізми функціонування, триває й досі.
Еще по теме Різноманітні уявлення про соціум як систему суспільного співжиття людей формувались з найдавніших часів розвитку інтелектуальної культури людства.:
- Розуміння світового суспільного прогресу як явища приводить до висновку про циклічність будь-якого розвитку, який передбачає можливість і високу ймовірність наступу тимчасового відкату тих процесів, що раніше визначали хід і зміст міжнародного життя людства.
- Етапи історичного розвитку психології: початкові уявлення про психіку
- Фізична і суспільна географія Європи така складна, що цей географічний регіон є одним із найважчих, коли йдеться про регіоналізапію.
- Трансформація уявлень про предмет психології. Історичне формування предмета психології: від вчення про душу до науки про психіку.
- Завданням цього розділу є перевірити, наскільки наші знання і уявлення про управління біологічними системами відповідають рівню знань про технічні і соціальні системи,і чи можна їх згодом буде порівняти між собою.
- Найбільш яскравий спосіб вираження людської діяльності — вчинок з усім багатством його суспільно-особистісної суперечливості,— з одного боку, включає до свого змісту особливості історичного рівня культури людини з іншого — сам визначає цю культуру, будучи виявом суб'єкта історичної діяльності.
- Мабуть, немає для України як суверенної держави більш актуальної проблеми, ніж повернення в загаль- ноцивілізаційне русло розвитку людства.
- Трансформація уявлень про предмет соціології: від вивчення суспільства в людині до дослідження людини в суспільстві.
- Зародження політичної думки пов'язується з тим ступенем суспільного розвитку
- Історія розвитку вчення про темперамент
- Інформаційна фаза розвитку планетарного людства базується на принципово іншому підході до теоретичних побудов, оскільки об'єкти, що досліджуються, якісно відрізняються від тих, з якими ми призвичаїлися працювати, а конкретніше - вони є ноуменальними утвореннями процесуального характеру.
- За багатьма ознаками нашу епоху можна назвати переломною історичною епохою, коли особливо гостро постають питання пошуку джерел та нових суспільних форм соціально-політичного та економічного розвитку, його гармонізації із соціальними відносинами та навколишнім природнім середовищем.
- Соціум як продукт існування соціального світу на мікрорівні
- Зародження і розвиток української політичної думки є невід’ємною частиною національної інтелектуальної скарбниці.
- ОСНОВНІ СФЕРИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДЕЙ В СУСПІЛЬСТВІ
- ПРАСЛОВ’ЯНИ ПЕРЕДСКІФСЬКИХ Й РАННЬОСКІФСЬКИХ ЧАСІВ ТА ЇХНІ РЕЛІГІЙНО-МІФОЛОГІЧНІ УЯВЛЕННЯ
- ПОНЯТТЯ СОЦІАЛЬНОГО В ФІЛОСОФІЇ. СОЦІУМ ЯК ПРОЦЕС
- Суспільство являє собою складну систему, що складається з багатьох підсистем - економічної, сімейної, культурної і т.д.
- Релігія людства і космізм