СУЧАСНИЙ ЕТАП HTP: ІНФОРМАТИКАТА ТЕХНОЛОГІЧНА РЕВОЛЮЦІЯ

Автоматизація виробництва приводить до скорочення робочого дня, вивіль­няє робітникові більше часу для підвищення свого загальноосвітнього й куль­турного рівня, відпочинку. Робітник може більше уваги приділяти сім’ї, дітям.

Він пов’язаний з фундаментальними досягненнями в галузі фізики, хімії, біології, генної інженерії, передусім з успіхами в кібернетиці й електроніці. Батьком кіберне­тики вважається американський математик Норберт Вінер (1894-1964). Коли Н.Ві- нер і його послідовники узагальнювали досягнення теоретичної фізики (броунівсь- кий рух, статична механіка) та біології (моделювання нейродинамічних процесів) і практично підійшли до створення електронно-обчислювальних машин (ЕОМ), то­талітарно-сталінський режим боровся з кібернетикою, генетикою, соціологією як «буржуазними науками», таврував їхні досягнення, репресував вчених. Внаслідок цього CPCP значно відстав від західних цивілізованих країн: останні нині перебу­вають на стадії інформаційної революції, тимчасом як країни, що входили до скла­ду колишнього CPCP, за оцінкою А.Єршова (див.: Коммунист. - 1988. -Nq2.-C.85), підійдуть до неї приблизно в 30-40-х роках ХХІст.

У США інформатизація розпочалася в 40-х роках XXct., коли успіхи радіо­мовлення продемонстрували й ствердили силу засобів масового інформування, коли було проголошено національну програму суцільної телефонізації країни, коли склалася нова науково-технічна галузь - радіоелектроніка, на основі якої з’явилися перші ЕОМ. Спосіб виробництва й життєдіяльність США в 90-х ро­ках позначені створенням своєрідної інформсфери, що забезпечила засобами інформатизації 60% фінансових, торговельних, облікових і управлінських опе­рацій, охопила науку й освіту, культуру і транспорт, сферу побуту тощо. Під кінець 90-х років інформсферу США характеризують такі показники (на 180млн активного дорослого населення):

мікропроцесори - 1 млрд штук;

телефонна мережа - 200 млн апаратів; персональні ЕОМ і автоматизовані робочі місця - 50 млн штук; міні-ЕОМ - 1 млн штук;

універсальні ЕОМ - 300 тис.

Завдяки активності транснаціональних компаній, конкуренції, запозиченню технологій та іншим інтеграційним процесам прискорена інформатизація поши­рилася у країнах Західної Європи, у Японії, Канаді, Австралії, а останніми ро­ками - і в деяких країнах, що розвиваються (арабські країни, Південно-Східна Азія, Південна Америка). Індустріальний світ нині не мислить існування без комп’ютера. Він діагнозує хвороби, до того ж з такою точністю, що у 80% ви­падків лікарі спираються на його дані. Комп’ютери використовуються в геології й допомагають у пошуку нафти, газу та інших корисних копалин (наприклад, в Японії створено своєрідний «біонний ніс», що відчуває найтонші аромати). Комп’ютер «прочитує» друковані матеріали, вибирає ключові слова, акцентує на них увагу. Комп’ютер «працює» лісорубом, контролює виплавлення сталі, керує польотом літака тощо. Японці вважають, що роботи можуть виконувати будь-які операції. Наприклад, фірма «Судзумо» продає робот, що використову­ється для виготовлення пиріжків; фірма «Тосіба» сконструювала робот-хобот, що може діагнозувати найнебезпечніші місця на ядерних електростанціях; фір­ма «Хитачі» створила «портативного службовця», що може сам прийти на ро­боту, передавати інформацію, рухатися у просторі, виконувати певні службові операції. Японські вчені вважають, що найближчим часом світ побачить маши­ну, яка буде здатною чути й слухати, відчувати, розпізнавати усні команди та реагувати на них. До кінця століття, підкреслюють вчені, в Японії буде створено такі системи, які надаватимуть юридичні поради, медичні й фінансові консуль­тації, прогнозуватимуть погоду, проектуватимуть будівлі, складатимуть відо­мості, навчатимуть дітей, контролюватимуть складні виробничі процеси.

Роботизація є одним із головних напрямів сучасної науково-технічної рево­люції. Інформатика змінює характер виробництва, до того ж в таких межах, про які навіть не мріяли найобдарованіші фантасти. Середній американець чи япо­нець за допомогою кишенькового телефона може зв’язатися з абонентом у будь- якому кінці світу.

На жаль, наша країна, мабуть, ще не дійшла до цього етапу HTP. Фундамен­тальні теоретичні обгрунтування відомих вчених колишнього CPCP А.Берга, В.Глушкова, А.Несміянова, що буквально волали за розвиток електроніки, кі­бернетики, інформатики, пропонували прийняти державні програми розгортання автоматизованих систем управління, створити обчислювальни центри колектив­ного користування й системи передачі даних, не лише не дістали необхідної під­тримки, а були відсунуті. Перебудова в 90-ті роки радикально ситуацію не змі­нила. Створення інформструктури для нашої країни постає як проблема, опти­мальне розв’язання якої ще не знайдено. Кризовий стан економіки, політики, соціальної сфери й культури унеможливлює прогнозування розв’язання цієї проб­леми найближчим часом. Вітчизняна наука та освіта, техніка й технологія пере­бувають у занедбаному стані. Науковий, технічний і культурний прогрес сус­пільства може засвідчити лише один факт. Таким фактом став, зокрема, косміч­ний політ Ю.Гагаріна. Справедливим є протилежне твердження: лише один факт може уособлювати глибоку кризу зазначених сфер суспільного життя, соціаль­ної системи в цілому. Як не прикро, але таким фактом для нас стала Чорно­бильська катастрофа. Його сенс людство ще має осягнути. Справа не у відмові системи охолодження, не в моральній безвідповідальності, некомпетентності персоналу, нетехнологічності конструкції реактора тощо - адже хто буде запе­речувати суттєвість зазначених причин? - а в загальній нецивілізованості, кри­зовому стані системи «людина-наука-техніка-виробництво», вихід з якого може бути знайдено лише на шляху повернення до загальнолюдських засад суспіль­ного розвитку, загальноцивілізаційних надбань науки, культури, техніки й тех­нології.