ІДЕЯ ПРОГРЕС В ІСТОРІЇ

Питання цивілізованості має просторово-часовий вимір, тобто історичний харак­тер. Те, що вважалося вершиною цивілізаційного злету людства в минулому, не обов’язково збереже цю якість до наших днів.

Нова хвиля обгрунтувань ідеї прогресу пов’язана з добою становлення буржуаз­ного способу виробництва. Ці обгрунтування базувалися, з одного боку, на запере­ченні зашкарублих феодальних форм організації життя, традиційних, абсолютизова­них середньовічною схоластикою знань і життєвих настанов, з другого - на факті реального розквіту науки і техніки, освіти й виховання, культури та моралі, впровад­ження їх у виробництво, різкого підвищення на цій основі якості життя людини.

Філософський «прапор прогресу» підняв англійський філософ Ф.Бекон. Го­ловну увагу він звертав на прогрес науки і техніки, зростаюче панування людини над природою. Ф.Бекон розробив детальну класифікацію наук, дав типологію наукових похибок людського розуму, обгрунтував засади емпіричного методу, розмежував галузі науки і релігії’, симпатизував заповзятливим людям, а голов­не, з оптимізмом вдивлявся в майбутнє, прагнув до нього, вбачав у ньому більш високий етап розвитку людської цивілізації’.

Цікаві думки щодо майбутнього суспільства як більш прогресивного порівняно з сучасним є і в працях ранніх соціалістів-утопістів Т.Мора і Т.Кампанелли, фран­цузьких матеріалістів XVIIIct. Д.Дідро і К.Гельвеція, основоположників утопічно­го соціалізму К.Сен-Сімона, Ш.Фур’є таР.Оуена. Першу теоретично обгрунтовану концепцію прогресу висунув французький філософ-просвітитель, економіст і дер­жавний діяч А.Тюрго (1727-1781).

У праці «Роздуми про створення і розподіл багатства» (1766) А.Тюрго обгрунтову­вав принцип вільного підприємництва, підкреслював роль власності в соціальній ди­ференціації людей, цінував людський розум, моральні та творчі якості. Вперше в соці­альній філософії він чітко сформулював тезу про прогрес як загальний закон історії: «Маса людського роду... - писав А.Тюрго, - завжди прямує, хоч і повільними кроками, до все більшої досконалості» (Тюрго А. Избранные философские произведения. - M., 1937. - С.52). В основі прогресу, як і суспільного життя, за А.Тюрго, є людський розум.