УКРАЇНСЬКА ДІАСПОРА І СУЧАСНІ ЕМІГРАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ В УКРАЇНІ

З різних історичних причин багато українців були змушені емігрувати до інших держав. Масова еміграція українців за кордон розпочалася наприкінці XIXcr., в основному до Північної та Південної Америки.

Мал.8. Напрямки міграції українців після другої світової війни

Перший потік охоплював західні регіони, які входили тоді до Австро-Угорщи­ни. Основними причинами масової еміграції були безземелля, низький життєвий рівень селян, утиски з боку представників державної адміністрації і наявність віль­них земель та сприятливих соціально-економічних передумов для їх освоєння в Аме­риці. Якщо представники західних земель України їхали до Америки, то вихідців зі Східної України змушували освоювати південні та східні регіони Росії. Наприкінці ХІХст. українське селянство буквально марило переселенням. Десятки й сотні ти­сяч працьовитих, підприємливих і талановитих співвітчизників опинилися за ме­жами України, вкраплювалися в інші етносистеми, сприяли заселенню та госпо­дарському освоєнню нових земель, їхньому економічному розквіту, соціально-куль­турному розвитку.

Північна і Південна Америка стали головним місцем проживання українців та осіб українського походження за кордоном. Нині в цих регіонах живе близь­ко 2,7млн чоловік (65% усіх зарубіжних українців). Майже 55% чисельності всієї зарубіжної діаспори (2,2 млн чоловік) мешкають у Північній Америці, головним чином в США і 1,2 млн чоловік (30%) - в Канаді; близько 500 тис. чоловік - в Аргентині та Бразилії (мал.8).

За чисельністю серед слов’янських народів українська діаспора посідає друге місце після польської. Тривалий час інформація про життя наших співвітчизни­ків за кордоном замовчувалася, спілкування з ними обмежувалося.І тільки за часів «перебудови» було ліквідовано «залізну завісу». Об’єднує всіх людей ук­раїнського походження генетична любов до України, добробут і розквіт якої майже кожним представником діаспори сприймається як власна життєва цін­ність і орієнтація.