<<
>>

Суть влади

Влада є складним явищем, що існує у суспільстві у різних формах протягом багатьох століть. Так, кажуть про владу батьків над дітьми, владу старших над молодшими, владу в державі тощо.

Незважаючи на те, що кожен з існуючих на сьогодні видів (проявів) влади має певні особливі риси, разом з тим усім їм властиві й спільні ознаки, наявність яких дозволяє вирізняти феномен влади з-поміж ін­ших соціальних феноменів.

Намагаючись з'ясувати основні риси влади, насамперед слід наго­лосити, що влада є особливим видом взаємовідносин щонайменше між двома суб'єктами. Особливістю таких взаємовідносин є те, що один суб'єкт здійснює вплив на іншого суб'єкта. Таким чином, вла­да не може бути безоб'єктною. Вона завжди передбачає наявність суб'єкта влади та об'єкта влади, які знаходяться між собою у владо- відносинах.

Отже, влада становить собою певний стан суспільних відносин, за якого один суб'єкт може примусити іншого суб'єкта зробити те, що останній не зробив би за інших умов. Тобто влада реалізується через подолання фізичного або психологічного опору об'єкта влади, що у свою чергу може досягатися шляхом заохочення, погроз застосуван­ня примусу, власне застосування примусу у вигляді санкцій (штрафу, позбавлення спеціального права, позбавлення власності тощо) або безпосереднього примусу (застосування заходів фізичного впливу, вогнепальної зброї тощо).

Проте влада далеко не завжди має на меті вчинення певних дій об'єктом впливу. Доволі часто у суспільстві виникають ситуації, за яких необхідно, щоб той або інший суб'єкт або сукупність суб'єктів зайняли пасивну позицію, тобто не діяли. Отже, влада передбачає і такий вплив на об'єкт, який нейтралізує його активність за певних умов або у пев­них сферах.

Розвиток політичної науки, філософської та правової думки посту­пово призвели до розширення уявлень про суть влади. В результаті був зроблений висновок, що влада може досягати своїх цілей також за рахунок ресурсів, які є у її розпорядженні.

Владні відносини ви­никають і тоді, коли об'єкт влади потребує ресурсів, якими володіє суб'єкт влади. В обмін на частину цих ресурсів суб'єкт влади вимагає від об'єкта підпорядкування та виконання конкретних розпоряджень та наказів.

Ресурсами можуть бути соціальні та/або економічні засоби, за до­помогою яких або, точніше кажучи, шляхом надання чи позбавлення яких влада може впливати на поведінку, думки чи свідомість об'єктів впливу. Суб'єкт влади, володіючи зазначеними ресурсами, може на свій розсуд використовувати той або інший з них або їх комбінацію для здійснення впливу на відповідний об'єкт.

Приклад

На владний характер подібної діяльності вказує аналіз судової прак­тики, пов’язаної з розглядом та вирішенням справ щодо нарахування та виплати соціальних платежів дітям війни та особам, які постражда­ли внаслідок Чорнобильської катастрофи. Вищий адміністративний суд України зазначає, що спори такої категорії є публічно-правовими, тобто такими, що виникають між суб’єктами владних повноважень та приват­ними особами[3].

Разом з цим слід наголосити, що влада може бути реалізована не тільки щодо фізичних осіб. Доволі часто її об'єктом стають і неживі предмети (об'єкти), такі, наприклад, як майно, земля, континенталь­ний шельф або природні ресурси (газ, нафта тощо). Необхідність по­ширення владного впливу на зазначені неживі об'єкти пояснюється тим, що за їх рахунок насамперед створюються необхідні економічні передумови для функціонування влади. Зазначений аспект влади ді­стає вияв у межах інституту власності, зміст якого становить право власника вирішувати юридичну долю певної речі або їх сукупності. Інакше кажучи, реалізація права власності суб'єктом-власником су­проводжується одночасним здійсненням влади щодо певної речі чи їх сукупності.

Приклад

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 116 Конституції України1 Кабінет Мі­ністрів України здійснює управління об’єктами державної власності; відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 138 Конституції України до відання Ав­тономної Республіки Крим належить управління майном Автономної Республіки Крим.

У розвиток наведених конституційних положень був прийнятий Закон України від 21 вересня 2006 р. «Про управління об’єктами державної власності»[4] [5], положення якого визначають межі та обсяг владних повноважень суб’єктів, задіяних в управлінні об’єктами державної власності.

Отже, під владою розуміється реалізована здатність суб'єкта влади впливати на рішення, дії чи бездіяльність фізичних і юридичних осіб та визначати юридичну долю об'єктів неживої природи. Зазначений вплив може здійснюватися у відкритий (безпосередньо) або прихова­ний (опосередковано) спосіб.

Влада не може здійснюватися у свавільному порядку. Порядок її реа­лізації має підпорядковуватися певним правилам. Ці правила, залежно від того, в якому соціальному середовищі реалізується влада, можуть діставати вияв звичаїв, традицій, норм моралі або норм права взагалі та норм адміністративного права зокрема.

1.1.2.

<< | >>
Источник: Мельник Р.С., Бевзенко В.М.. Загальне адміністративне право: Навчальний посібник / За заг. ред. Р.С. Мельника. - К.,2014. - 376 с.. 2014

Еще по теме Суть влади:

  1. Функції і структура державної влади. Принцип поділу влади
  2. Ознаки та типи легітимності політичної влади. Поняття та причини делегітимізації політичної влади
  3. Витоки і суть бюрократії та бюрократизму як соціальних явищ
  4. Суть свідомості
  5. Суть публічного правонаступництва
  6. Суть та зміст публічного інтересу
  7. Публічне право та його суть
  8. Суть та призначення адміністративного права
  9. Суть та значення адміністративного акта
  10. Суть психіки з різних філософських позицій
  11. Суть першої та другої сигнальних систем
  12. Суть та види джерел адміністративного права
  13. Суть категорії «суб'єктивні публічні права»
  14. Суть та значення нормативних актів публічної адміністрації
  15. Суть, практичне значення та ознаки адміністративно-правових відносин
  16. Публічне адміністрування у системі форм реалізації державної влади
  17. Концепції політичної влади
  18. Ресурси та легітимність політичної влади
  19. Поняття політичної влади.
  20. Система органів виконавчої влади