<<
>>

Суть, практичне значення та ознаки адміністративно-правових відносин

Адміністративно-правові відносини становлять собою вид суспіль­них відносин, які виникають щонайменше між двома суб'єктами та регулюються нормами адміністративного права. Одним з найбільш принципових видів адміністративно-правових відносин є ті, що вини­кають між суб'єктом публічної адміністрації та приватною особою.

Ад­міністративно-правові відносини виникають внаслідок застосування норми адміністративного права щодо конкретного суб'єкта. З огляду на це вони завжди є конкретизованими. Таким чином, не можуть іс­нувати загальні адміністративно-правові відносини, тобто такі, в яких учасники не є чітко визначеними.

Загальні відносини типу «публічна адміністрація - громадянин», хоча і регулюються нормами права, проте правовідносинами при цьому не є. Наприклад, право громадянина на отримання ліцензії для зайняття пев­ним видом господарської діяльності та обов'язок публічної адміністрації надати таку ліцензію не утворюють адміністративно-правових відносин. Останні виникають лише тоді, коли громадянин звертається з відповід­ною заявою до уповноваженого суб'єкта публічної адміністрації.

Адміністративно-правові відносини тісно пов'язані з суб'єктивними публічними правами, які є його основним елементом. Вони у певних випадках є наслідком, а іноді - передумовою суб'єктивного права.

Про значення адміністративно-правових відносин може йтися у тео­ретичному та практичному ракурсах.

Якщо розглядати адміністративно-правові відносини з точки зору теорії, слід підтримати та визнати думку1 про те, що саме останні ви­значають систему Загального адміністративного права. У цьому ви­падку йдеться про те, що до Загального адміністративного права ма­ють включатися лише ті елементи (інститути), які є необхідними для існування адміністративно-правових відносин[150] [151]. Решта юридичних утворень мають розміщуватися у межах Особливого адміністратив­ного права.

З огляду на це, наприклад, у межах системи Загального адміністративного права не може бути місця ані для інституту публіч­ної (державної) служби, ані для інституту адміністративної відпові­дальності, оскільки вони безпосередньо не створюють необхідного підґрунтя для існування адміністративно-правових відносин. Інакше кажучи, відносини державної служби чи адміністративної відпові­дальності є вже приватними випадками адміністративно-правових відносин як таких, відтак, вони мають регулюватися нормами не За­гального адміністративного права, а нормами (підгалузями) Особли­вого адміністративного права.

Практичне значення адміністративно-правових відносин дістає вияв у сфері адміністративного судочинства. Так, відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових (фактично - адміністративно-правових) від­носин. Таким чином, як приватна особа, яка звертається за захистом до адміністративного суду, так і суддя адміністративного суду, який вирі­шує питання про прийняття позову до свого провадження, мають дати відповідь на питання, чи є спірні правовідносини адміністративно-пра­вовими? У разі якщо останні є адміністративно-правовими, позов має розглядатися за правилами адміністративного судочинства. У разі якщо відносини не будуть визнані адміністративно-правовими, - за правилами цивільного або господарського судочинства.

Встановлюючи юридичну природу спірних правовідносин, необхід­но враховувати існуючі теорії розмежування приватного та публічного права (див. п. 2.1.2 посібника), а також ознаки, властиві адміністра­тивно-правовим відносинам:

• виникають, змінюються та припиняються на підставі норм адміні­стративного права;

• пов'язані з реалізацією (захистом) суб'єктивних публічних прав учасників таких відносин;

• мають своєю основою публічні інтереси;

• можуть виникати між будь-якими суб'єктами адміністративного права, наділеними правами та обов'язками, закріпленими у нормах адміністративного права;

• пов'язуються з реалізацією публічних завдань, тобто тих завдань, які належать до виняткової компетенції суб'єктів публічної адміністрації.

5.5.

<< | >>
Источник: Мельник Р.С., Бевзенко В.М.. Загальне адміністративне право: Навчальний посібник / За заг. ред. Р.С. Мельника. - К.,2014. - 376 с.. 2014

Еще по теме Суть, практичне значення та ознаки адміністративно-правових відносин:

  1. Суть та значення адміністративного акта
  2. Можливість бути повноцінним учасником адміністративно-правових відносин та вільно задовольняти у них законні інтереси забезпечується наділенням фізичних, юридичних осіб, суб'єктів публічної адміністра­ції - імовірних учасників таких відносин - адміністративними повно­важеннями.
  3. Види адміністративно-правових відносин
  4. Суть та значення нормативних актів публічної адміністрації
  5. Припинення суб'єкта публічної адміністрації, так само як і припи­нення адміністративних повноважень цього суб'єкта, є юридичними фактами, які обумовлюють настання юридичнозначущих наслідків, як правило, для усіх учасників адміністративно-правових відносин, в яких перебував такий суб'єкт публічної адміністрації.
  6. Суть та види джерел адміністративного права
  7. Значення принципів адміністративного права
  8. § 5. Значення міжнародних договорів у регулюванні сімейних відносин
  9. Суть та призначення адміністративного права
  10. § 2. Адміністративно-правові норми та відносини
  11. Наступним інструментом діяльності суб'єктів публічної адміністрації є адміністративний договір. Запровадження адміністративно-договірної форми діяльності публічної адміністрації стало наслідком зміни фор­мату відносин між публічною владою та приватними особами, адже останні перестали асоціюватися з безособовими об'єктами владного впливу.
  12. § 7. Значення постанов Пленуму Верховного Суду та судової практики для регулювання сімейних відносин
  13. Понятие правового воспитания и его значение
  14. § 5. Суб'єктивні публічні права та адміністративно-правові відносини