Суть та зміст публічного інтересу

Публічний інтерес становить собою категорію, яка виходить за межі особистісного, перебуваючи на рівні суспільного. Публічний інтерес знаходиться в одній площині з такими поняттями, як публічна влада, народовладдя, місцеве самоврядування, вибори, референдум тощо.

Доволі часто у чинних нормативних актах можна зустріти такі терміни, як «інтереси територіальної громади» (ст. 26 Закону України «Про міс­цеве самоврядування в Україні»), «спільні інтереси» (ст. 28 Закону Украї­ни «Про місцеве самоврядування в Україні»), «інтереси держави» (ст. 26 Бюджетного кодексу України), «інтереси місцевого самоврядування» (ст. 35 Закону України «Про місцеві державні адміністрації»), «загально­державні інтереси» (ст. 37 Закону України «Про місцеві державні адміні­страції») тощо. На наш погляд, названі категорії є різновидом публічних інтересів. їх застосування можна пояснити двома причинами. По-перше, теоретичною нерозвиненістю та слабкою розробленістю поняття «публіч­ні інтереси» та, по-друге, необхідністю конкретизувати різновид публіч­ного інтересу залежно від сфери юридичного регулювання або завдань того чи іншого юридичного акта.

Основою публічного інтересу є об'єктивований інтерес усього су­спільства, що, відповідно, не дозволяє ототожнювати публічний ін­терес та державний інтерес, який є лише одним з елементів інтере­су публічного. У зв'язку з цим слід зазначити, що для стабільного та прогресивного розвитку українського суспільства та держави важливо, щоб названі інтереси були взаємоузгодженими, не містили елементів, які б порушували баланс системи «влада-суспільство». Своєрідним «барометром» цього балансу є, наприклад, масові зібрання, наявність або відсутність яких, відповідно, свідчить про консенсус між владою та суспільством або його відсутність, та, відповідно, між державними та суспільними інтересами.

Разом з цим варто погодитися з французькими вченими, які наго­лошують, що кваліфікація певного інтересу як публічного має здійс­нюватися з урахуванням обставин місця та часу, в історичних межах певної країни, певного політичного режиму та державного управлін­ня. Лише враховуючи ці застереження можна розкрити дійсний зміст цього поняття¹.

Проте, що саме визнаватимуть правителі як суспільний інтерес, - писав на початку ХХ століття А.І. Єлістратов, - залежить від рівня культури. І те, у чому влада бачить загальне благо, може насправді розійтися з інтереса­ми значної частини населення. У розумінні групою правителів суспільного інтересу часто виявляється класова точка зору. Але у будь-якому випадку правомірні вимоги правлячої влади у сучасній державі висуваються до гро­мадян не як приватний інтерес правителів, а в ім'я загального блага^{[57] [58].}

Регулювання порядку реалізації публічного інтересу суб'єктами пу­блічної влади переважно здійснюється за нормами адміністративного права.

1.3.