Суть першої та другої сигнальних систем

Діяльність великих півкуль головного мозку - це сигнальна діяльність. Мозок завжди реагує на різноманітні подразники, які сигналізують про те, що має для життя організму важливе значення.

Сигнали, які викликають предмети та їх властивості або явища природи є першою сигнальною системою, яка властива і тваринам, і людині. Дійсність тварин сигналізується майже виключно подразниками, які безпосередньо діють на спеціальні клітини зорових, слухових та інших рецепторів організму, та їх віддзеркаленням у великих півкулях.

Вища нервова діяльність людини як суспільної істоти якісно відрізняється від вищої нервової діяльності тварин. У процесі праці, в суспільному житті люди сформували звукове мовлення як засіб зв'язку, спосіб взаємного спілкування.

Мовленнєва функція внесла новий принцип у діяльність великих півкуль. Слово в житті людини стало своєрідним сигналом. Воно є другою, специфічно людською сигнальною системою дійсності. Кожне слово як назва предмету, властивості або дії замінює відповідний перший сигнал, тобто сигналізує перші сигнали.

Якщо відчуття і сприйняття предметів та явищ навколишнього світу є для людини першими, конкретними сигналами дійсності, то мовлення - це другі сигнали, сигнали сигналів. Слово пов'язане зі всіма зовнішніми й внутрішніми подразниками, які поступають у великі півкулі. Воно їх сигналізує, замінює і тому може викликати всі дії, які викликають конкретні подразники.

Друга сигнальна система виникла на основі першої і без неї існувати не може. Вона діє лише у зв'язку з першою сигнальною системою, вступаючи з нею в складні взаємозв'язки.

Друга сигнальна система у взаємодії з першою є фізіологічною основою вищого, абстрактного мислення людини та її свідомості, засобом пізнання самої себе. Фізіологічною основою низки інших психологічних процесів (сприйняття, пам'ять, уявлення, формування навичок та ін.) також є взаємодією першої і другої сигнальних систем, і в цих психологічних процесах робить їх свідомими.

5.