Концепції політичної влади

Складність та багатоаспектність такого явища, як влада обумовлюють існування різноманітних концепцій влади. В основі наданої класифікації є теза польського політолога Є. Вятра.

1.

2. Психологічна концепція влади (3. Фрейд, К. Юнг). Влада - це поведінка реальних індивідів, витоки влади кореняться у свідомості та підсвідомості людей. Прагнення до влади і особливо оволодіння нею виконують функції суб’єктивної компенсації фізичної або духовної неповноцінності.

3. Системна концепція влади. Існування та продукування влади залежить не від індивідуальних відносин до суспільства, а від соціальної системи. Три підходи:

а) макропідхід (Т. Парсонс, Д. Істон) - влада є способом організації, посередником у політичній системі, умовою її виживання, засобом прийняття рішень і розподілу цінностей;

б) мезопідхід (М. Кроз’є, Н. Луман) - влада аналізується у співвідношенні з підсистемами суспільства, з його організаційними структурами, влада як засіб соціального спілкування, що дозволяє регулювати групові конфлікти і забезпечує інтеграцію суспільства; в) мікропідхід (Т. Кларк, М. Роджерс) - влада як взаємодія індивідів у рамках

специфічної соціальної системи.

4. Телеологічна (Б. Рассел). Влада - це здатність досягти поставленої мети, отримання намічених результатів.

5. Структурно-функціональна концепція влади. Влада як особливий вид відносин між підлеглими і керівниками. Суспільство має ієрархію, яка диференціює управлінські та виконавські ролі.

6. Реляціоністська концепція влади. Влада як відносини між особами, при яких один з них чинить вплив на другого. Три підходи до трактування влади: а) «опору» (Д. Картрайт, Дж. Френч) - психологічний акцент у системі владних відносин; б) «обміну ресурсами» (П. Блау, Д. Хіксон) - соціологічний акцент; в) «розподіл зон впливу» (Д. Ронг) - політичний акцент.

7. Інструменталістська концепція влади. Влада як можливість використання певних засобів, зокрема насильства і примусу.

8. Конфліктна концепція влади. Влада як можливість прийняття рішень, що регулюють розподіл благ у конфліктних ситуаціях.

9. Марксистська концепція влади (К. Маркс, Ф. Енгельс). Влада має класовий характер, існують відносини панування та підкорення. Головне місце в системі соціальної влади посідає державна влада. Розвиток політичної теорії щодо питання сутності влади відобразився у появі нових підходів до вивчення цього явища, найбільш розповсюдженими серед них є неоструктуралістські концепції.

10. «Археології і генеалогії влади» (М. Фуко). М. Фуко визначає владу як неперсоніфікоіване, модальне спілкування («відносини відносин»). Відносини між суб’єктами влади є такими, оскільки вони перебувають у постійній зміні енергетичних ліній і співвідношення взаємних сил. Концепція «поля влади» (П. Бурд’є). П. Бурд’є запропонував поняття «символічної влади», обґрунтував як сукупність «капіталів», які розподіляються між суб’єктами влади відповідно до їхньої позиції у політичному просторі.

Усі наведені трактовки влади не виключають одна одну, а підкреслюють багатомірність, багатозначність цього політичного феномену.

4.