Суть та види джерел адміністративного права

Поняття «джерело права» та похідне від нього - «джерело адміні­стративного права» тлумачиться у науковій літературі з двох основних позицій. Найчастіше під джерелом права розуміються форми вира­ження і закріплення норм права¹.

Поряд з цим існує також інша концепція, автори якої наголошують на тому, що джерелом права (джерелом адміністративного права) є сили, причини, що зумовлюють формування та появу норм права^{[107] [108]. Інакше кажучи, джерело право є категорією, що пояснює, звідки береться норма права, як вона «народжується».}

З огляду на це варто розрізняти джерело права (відповідає на питан­ня, звідки береться норма права) та форму права (відповідає на пи­тання, у чому (яким чином) фіксується, дістає зовнішнього вияву норма права).

Ведучи мову про джерела виникнення права, варто наголосити на тому, що першоджерелом норми права є внутрішня суть народного духу, життєвий устрій, який існує у межах певної території. У цьому розумінні можна говорити про те, що норми права породжуються самим життям, вони є невід'ємною складовою людського буття. Під­твердженням цьому може бути факт існування природних (грома­дянських, особистих) прав людини, тобто тих, які надаються людині з народження, у зв'язку з чим не можуть бути обмежені ніким і нічим. Ці права надані людині природою і супроводжують її протягом усього життя.

З викладеного випливає, що держава є лише другорядним (неос­новним) творцем (джерелом) права. Державна воля може створю­вати норми права лише за двох умов: по-перше, у разі якщо для регу­лювання суспільних відносин не вистачає норм природного права та, по-друге, за умови, що норми права, створені державою, не супере­чать та не порушують норм природного права. У цьому випадку йдеть­ся про пріоритет природного права перед позитивним правом, який покладається в основу принципу верховенства права.

Пам'ятаючи різницю між категоріями «джерело» та «форма права», у подальшому ми використовуватимемо термін «джерело адміні­стративного права», розуміючи під ним юридичну основу діяльності суб'єктів публічної адміністрації.

Система джерел адміністративного права після прийняття Кон­ституції України і визнання у нашій державі принципу верховенства права, а також з початком процесу євроінтеграції зазнала доволі сут­тєвого коригування, що було пов'язане насамперед із збільшенням їх видів. У цьому випадку йдеться про доповнення стандартного пе­реліку джерел адміністративного права, представлених юридични­ми актами, судовими рішеннями, а також так званими неформалізо- ваними джерелами права (нормами моралі, традиціями, звичаями тощо).

Джерела адміністративного права представлені такими видами:

• формалізованими національними джерелами адміністративного права;

• формалізованими міжнародними (європейськими) джерелами адміністративного права;

• судовими рішеннями;

• неформалізованими джерелами адміністративного права.

4.2.