<<
>>

Суть категорії «суб'єктивні публічні права»

Досі йшлося переважно про юридичні основи діяльності публічної адміністрації, представлені нормами адміністративного права. У зв'яз­ку з цим виникає питання, чи можуть приватні особи (фізичні та юри­дичні), а якщо так, то якою мірою - вимагати від публічної адміністрації дотримання останньою норм адміністративного права? Інакше кажу­чи, слід відзначити, чи мають приватні особи, і якщо так, то які саме - суб'єктивні права щодо публічної адміністрації.

Під поняттям «суб'єктивне право» розуміється гарантована за­коном міра можливої (дозволеної) поведінки громадянина1, тобто можливість вимагати від іншої особи певних дій, утримання від дій чи бездіяльності. Суб'єктивне право, з огляду на теорію поділу права на приватне та публічне, відповідно може мати приватну або публіч­но-правову природу. В останньому випадку йдеться про суб'єктивне публічне право - засновану на нормах публічного (адміністративного) права можливість приватної особи вимагати від публічної адміністрації такої поведінки, яка б задовольняла інтереси останньої.

Суб'єктивні публічні права дістають вияв звичайно не лише у від­носинах «приватна особа - публічна адміністрація», а й у відносинах «публічна адміністрація - приватна особа», а також у відносинах, що виникають між двома юридичними особами публічного права. Так, наприклад, публічна адміністрація має право вимагати від приватної особи сплати податків.

Необхідним є чітке розмежування об'єктивного права та суб'єктив­ного права. Перше становить собою сукупність юридичних норм, тоді як друге створює основу юридичних обов'язків та таких, що кореспон­дують їм, суб'єктивних прав[146] [147].

Приклад

Стаття 19 Закону України «Про звернення громадян» становить со­бою сукупність норм адміністративного права (об’єктивне право). Наз­вана стаття зобов’язує суб’єкта публічної адміністрації, який розглядає звернення громадянина, до певних дій, зокрема запрошувати приватну особу до участі у розгляді та вирішенні її звернення (юридичний обов’я­зок). Водночас громадянин може вимагати від суб’єкта публічної адміні­страції такого запрошення (кореспондуюче суб’єктивне право).

5.2.

<< | >>
Источник: Мельник Р.С., Бевзенко В.М.. Загальне адміністративне право: Навчальний посібник / За заг. ред. Р.С. Мельника. - К.,2014. - 376 с.. 2014

Еще по теме Суть категорії «суб'єктивні публічні права»:

  1. § 5. Суб'єктивні публічні права та адміністративно-правові відносини
  2. § 8. Публічні службовці у системі суб'єктів публічної адміністрації
  3. Суть та види джерел адміністративного права
  4. Суть та призначення адміністративного права
  5. Суб'єкт права як наукова категорія
  6. Поняття та структура статусу суб’єкта адміністративного права
  7. 3.1. Система суб'єктів адміністративного права
  8. Історія досліджень суб’єктів права
  9. §3. Суб’єкти міжнародного права
  10. 3.2. Індивідуальні суб’єкти адміністративного права
  11. § 3. Суб’єкти адміністративного права
  12. Юридична конструкція суб’єкта права
  13. Правова природа суб'єкта адміністративного права
  14. Публічна служба та публічні службовці
  15. Зміст та межі діяльності суб'єктів публічної адміністрації в Україні встановлюються і регулюються нормами національного й міжнародно­го права, які також визначають основні й другорядні критерії розмежу­вання законних можливостей здійснення діяльності різними суб'єкта­ми публічної адміністрації.
  16. § 3. Суб’єкти господарського права
  17. КАТЕГОРІЇ СОЦІАЛЬНОЇ ФІЛОСОФІЇ