Поняття великої соціальної групи. Класифікація великих соціальних груп (соціально-класові, соціально-демографічні, соціально- етнічні, соціально-професійні та соціально-територіальні). Натовп як велика стихійна гцупа. Основні характеристики та типологія натовпу, соціально-психологічні особливості окремих його різновидів. Етнічні групи. Форми існування етносів та основні етнічні процеси. Поняття етнічної ідентичності та свідомості.
Велика соціальна група - численна за складом група людей, об’єднаних для спільної діяльності, але взаємодія між якими формальніша. До них можна віднести професійні, демографічні, національні спільноти, соціальні класи.
Великі групи поділяють на номінальні (їх виділяють тільки для потреб статистики, наприклад: споживачі прального порошку «Аріель»; пасажири приміських поїздів; ті, що стоять на обліку в лікарні та ін.) і реальні (критерієм їх виділення є реальні ознаки - стать, дохід, раса, національність, місце проживання, освіта, професія та ін.).
Виділяють три головних типи реальних груп:
- стратифікаційні групи - рабство, касти, стани, класи;
- етнічні групи - раси, нації, народи, племена, клани;
- територіальні групи - вихідці із однієї місцевості, городяни, селяни.
Реальні групи - реальні проблеми для суспільства, номінальні ж - не створюють подібного за масштабом і характером спектру соціальних проблем. Ми легко можемо пригадати собі якісь расові чи класові, чи селянські бунти, але годі шукати в історії прикладів заворушень серед покупців прального порошку чи пасажирів приміських автобусів.
Великі групи є носіями основних рис культури. Саме велика група (етнічна, професійна, міська та ін.) здійснює відбір і утверджує основні звичаї, традиції, цінності і за посередництвом малої групи «доносить» цей відбір до кожного індивіда.
Натовп - велика група людей, зовнішньо і внутрішньо не організованих, об’єднаних лише прагненням до негайної дії. Агресивний натовп - сукупність емоційно збуджених, агресивно налаштованих громадян; неорганізована спільність, що не виключає наявності в ній організованої групи (ядра), яке провокує й спрямовує індивідуальну агресивність присутніх.
Соціальні (довготривалі та ситуативні) чинники є об’єктивними стосовно поведінки людей, в тому числі й агресивної.
Чинниками довготривалої дії слід вважати економічні, соціальні, політичні та інші умови життя в суспільстві, що формують і спонукають негативні соціальні настрої.
Конкретні причини агресивної поведінки можуть різнитися залежно від регіональної, національної, релігійної специфіки спільноти, але висновок про соціальне неблагополуччя як спонукальний механізм агресивності має універсальний характер. У тих чи інших ситуаціях пріоритет дії завжди лишається за довготривалими чинниками, конкретна ж причина події (ситуативний чинник) має сенс лише у їх контексті перших.Ситуативним чинниками можуть стати час (пора року та година доби), місце виникнення події, кількість присутніх. Незважаючи на значне різноманіття, існують певні закономірності їх впливу: масова поведінка найбільш характерна для весни та осені, неробочих днів (вихідних та святкових); місцем її виникнення найчастіше є центральні площі населених пунктів, місця масового відпочинку та перетини транспортних артерій.
Найбільш сприятливим середовищем для виникнення масової стихійної поведінки є великі стихійні групи (масові скупчення громадян). Всі зазначені вище та інші різновиди масових скупчень громадян за певних обставин можуть перерости, трансформуватися в діючий натовп. Така трансформація відбувається внаслідок сукупного впливу об’єктивних та суб’єктивних чинників.
За ознакою, як керованість, то виділяють наступні його різновиди (типологія Г. Лебона):
- стихійний - формується й проявляється без організуючого начала з боку конкретної фізичної особи;
- керований - формується й проявляється під впливом з самого початку або згодом конкретної фізичної особи, яка є в даному натовпі її лідером;
- організований - зібрання індивідів, які вступили на шлях організації.
За ступенем активності натовп поділяють на:
- пасивний - його характерною ознакою називається відсутність (прихованість) емоційного збудження. За таких умов люди слабко пов’язані між собою інформацією, а отже не можуть спільно діяти. Вони спокійно очікують на щось або хаотично і відносно незалежно один від одного пересуваються (наприклад, натовп людей на вокзалі);
- активний - люди перебувають у стані емоційного збудження, яке породжує психологічну готовність діяти спільно.
У присутніх формуються подібні соціальні установки на певні форми поведінки; з’являються зв’язки між людьми, стає більш інтенсивним обмін інформацією та ін. У стані внутрішньої активності натовп психологічно готовий до спільної дії, але ще не діє;- агресивний - його характеризує високий рівень емоційного збудження, внутрішньої і зовнішньої активності. З часом у цьому натовпі з’являється новий стан, пов’язаний із накопиченням психічного напруження людей, відчуттями відчаю, гніву тощо. Основною особливістю агресивного натовпу є деструктивна, руйнівна поведінка щодо предметів і людей (наприклад, футбольні фанати).
Діючий натовп може проявлятися у наступних його різновидах:
1) конвенціональний - учасники масового дійства, що значно виходить за межі повсякденного життя. Їм притаманний підвищений емоційний фон, інтенсивний характер зовнішніх експресивних проявів (наприклад, передсвятковий чи сезонний розпродаж товарів, ярмарок, масові гуляння);
2) експресивний - учасники масового видовища, що має високий рівень емоційності. Учасниками притаманні спільні чи подібні поведінкові прояви, активність, відчуття ідентифікації себе з присутніми. На форму вияву їх почуттів впливають стереотипи, норми й традиції певного соціального, національного, професійного середовища (наприклад, дискотека, карнавал, народні свята);
3) екстатичний - велика група людей, які перебувають у стані несамовитості внаслідок взаємного емоційного зараження, що поступово та ритмічно зростає внаслідок безперервної динаміки їхнього впливу один на одного (рок-концерти, масові релігійні ритуали тощо). Підвищений емоційний фон, надзвичайно високий показник інтеграції учасників зумовлюють тут високий рівень потенційної готовності до негайних активних дій за наявності навіть незначного поштовху;
4) панічний - більшість учасників несподівано або поступово впадають у стан жаху та розпачу, починають поводитися ідентично і рухатися в тому напрямі, що видається їм шляхом до уникнення небезпеки, причому її реальність чи уявність не має при цьому значення.
Тотожність дій людей в умовах паніки не виключає можливих індивідуальних проявів. Такий натовп надзвичайно рухливий, тому що єдине прагнення індивідів у його складі - уникнути небезпеки будь-яким чином;5) грабіжницький - його представники об’єднані негативною емоцією та прагненням до негайного досягнення корисливої мети, задоволення певних потреб за рахунок перерозподілу матеріальних благ у суспільстві («бунт бідних проти багатих»). Вони знаходяться в критичному стані емоційної збудженості та напруженості, переживаючи почуття власної могутності і безкарності. Такому натовпу притаманний високий ступінь інтеграції присутніх (кожний бере участь у грабіжницьких діях), а стимулом до активних дій часто стає провокаційна інформація, що надійшла ззовні;
6) агресивний - велика група людей, які намагаються вирішити ті чи інші проблеми за допомогою насильства, що може мати випадковий та невпорядкований характер (наприклад, пошкодження транспорту), але частіше спрямоване на досягнення певної мети (насильницькі дії стосовно конкретної особи чи групи осіб). У такому натовпі надзвичайно високі показники емоційної збудженості, напруженості та згуртованості; у більшості учасників високий рівень готовності до активних дій.
Етнографічна група - невелика частина певного етносу, яка територіально відійшла від нього в результаті міграції, але зберегла попередню етнічну свідомість, мову, особливості культури й побуту (наприклад, українці в Казахстані, Канаді тощо).
Основні умови виникнення етносу, територія і мова, згодом виступають в якості його основних ознак. Додатковими умовами складання етнічної спільності можуть служити спільність релігії, близькість компонентів етносу в расовому відношенні або наявність значних метисних (перехідних) груп. При цьому етнос може формуватися і з різномовних елементів, складатися і закріплюватися на різних територіях в процесі міграцій. В умовах ранніх далеких міграцій Homo sapiens з Африки і сучасної глобалізації все більшого значення набувають етноси як культурно-мовні спільноти, що вільно переміщаються по всій території планети.
5.1.3.
Еще по теме Поняття великої соціальної групи. Класифікація великих соціальних груп (соціально-класові, соціально-демографічні, соціально- етнічні, соціально-професійні та соціально-територіальні). Натовп як велика стихійна гцупа. Основні характеристики та типологія натовпу, соціально-психологічні особливості окремих його різновидів. Етнічні групи. Форми існування етносів та основні етнічні процеси. Поняття етнічної ідентичності та свідомості.:
- Поняття малої групи. Класифікація малих соціальних груп (первинні/вторинні; формальні/неформальні; референтні/групи членства; квазігрупи). Структура малої групи. Динамічні процеси в малій групі. Соціально-психологічний клімат групи. Конформізм, конформна поведінка і конформність. Згуртованість.
- Поняття соціального інституту. Основні функції та характерні ознаки. Види соціальних інститутів: економічні, політичні, релігійні, культури та соціалізації тощо.
- Поняття та головні ознаки соціальної групи. Класифікація соціальних гцуп (великі соціальні групи, середні соціальні групи, малі соціальні групи).
- Спілкування як соціально-психологічний феномен. Спілкування як обмін інформацією (комунікативна сторона спілкування). Комунікатор, реципієнт, канал передавання інформації. Комунікативні бар’єри. Спілкування як сприймання, розуміння та оцінка партнерів спілкування (перцептивна сторона спілкування). Механізми міжособистісного сприймання: ідентифікація, соціальна рефлексія, стереотипізація. Каузальна атрибуція. Атитюд як соціальна установка. Спілкування як взаємодія (інтерактивна сторона спілкуванн
- Соціальна стратифікація та соціальні нерівності. Основні критерії соціальної стратифікації.
- Соціальна організація як формальна група: характеристики, структура, функції організації. Управління. Управлінська діяльність. Лідерство та керівництво. Типологія лідерства. Стилі керівництва (авторитарний, демократичний, ліберальний). Корпоративна (організаційна) культура.
- § 3. Соціальна, правова держава: поняття та ознаки
- Соціальна мобільність: поняття, типи (вертикальна/ горизонтальна), механізми, соціальні та психологічні чинники. Міграція як вид просторової мобільності: сутність, соціальні та психологічні характеристики.
- Соціальна психологія.
- § 3. Соціальне партнерство
- Співвідношення понять «соціальне» і «суспільне».
- 4.1.3 Соціальні статуси: поняття та види (офіційний та неофіційний, приписаний та здобутий). Соціальні ролі: поняття та види (активні та пасивні, явні та латентні). Структура ролі за В. Ядовим (когнітивна, афективна, конативна складові). Маргінальність соціальних ролей.
- Особистість як об’єкт та суб’єкт соціальних відносин.
- Девіантна поведінка особистості. Поняття та види (позитивна і негативна) девіацій. Суїцидальна та залежна поведінка. Булінг. Мобінг. Ейджизм. Рівні девіантної поведінки: поведінка, що не є схвалюваною іншими, що осуджується іншими, морально негативні прояви і вчинки, делінквентна поведінка, злочинна поведінка, деструктивна поведінка. Соціальні та психологічні чинники девіантної поведінки. Профілактика девіантної поведінки: просвіта, соціальна реклама, корекційні програми, створення ситуації успі
- Суспільна свідомість. Масова свідомість. Групова свідомість. Індивідуальна свідомість. Механізмам соціально-психологічного впливу (наслідки, навіювання, переконання, зараження, чутки, мода).
- Об’єкт, предмет соціології. Суспільство як об’єкт соціології. Соціальна взаємодія як предмет соціології.
- Психологія натовпу Гюстава Лебона. Класифікація натовпів, характеристикинатовпів.
- 13 Великое княжество Литовское
- § 1. Великий перелом