Правова та соціальна держава. Громадянське суспільство та його взаємозв’язок з державою

Основні концептуальні та теоретичні основи правової держави були розроблені ще у XVIII столітті (І. Кант, Ж-Ж. Руссо, Ш-Л. Монтеск’є).

Основними ознаками правової держави є:

- верховенство права;

- панування закону у всіх сферах суспільного життя;

- максимальна гарантія прав і свобод людини;

- пріоритет прав людини над правами держави;

- рівність усіх громадян перед законом;

- взаємна відповідальність людини і держави;

- механізм захисту особи;

- парламентаризм;

- розвинена виборча система, суверенітет народу;

- політичний плюралізм;

- розвинена правова культура;

- поділ влади на законодавчу, виконавчу і судову.

З категорією “правова держава” тісно пов’язана категорія “соціальна держава” - це правова держава, що проводить активну соціальну політику, спрямовану на забезпечення прав і свобод людини, досягнення високого рівня добробуту всіх верств населення.

Соціальна держава повинна забезпечувати:

- утвердження в суспільстві соціальної справедливості;

- зменшення соціальної нерівності;

- боротьбу з безробіттям;

- збереження миру і консенсусу в суспільстві;

- формування сприятливого для людини життєвого середовища;

- розвиток ринкових законів, щоб захистити громадян від

негараздів, забезпечити економічну стабільність

суспільства;

- перерозподілити доходи між різними соціальними верствами, шляхом встановлення прийнятної системи оподаткування, фінансування соціальних програм тощо.

Теорія і практика соціальної держави знайшли своє відображення у розвинутих країнах Західної Європи упродовж 1970-х - 2000-х рр.

Громадянське суспільство - це недержавна форма суспільства, сукупність відносин і інститутів громадян, де здійснюються індивідуальні та колективні приватні інтереси. Вперше теоретично розділив державу і громадянське суспільство у XIX ст. Гегель. Він вважав, що воно виникає там, де є приватна власність.

- наявність правової держави, що забезпечує права і свободи

громадян, створює умови для розвитку вільної

самоврядної особистості;

- економічний і політичний плюралізм, наявність приватної власності та ринкових відносин;

- незалежна громадська думка.

Інститутами громадянського суспільства є:

- сім’я;

- церква;

- добровільні об’єднання громадян;

- політичні партії;

- приватні підприємства;

- ЗМІ тощо.

Існує тісний взаємозв’язок між правовою державою і громадянським суспільством. Вони взаємно обумовлюють розвиток один одного. Закони правової держави регулюють відносини у громадянському суспільстві, але при цьому втручання держави у справи громадянського суспільства повинно бути мінімальним.

В сучасній Україні відбувається процес поступового становлення громадянського суспільства. Однак

несформованість середнього класу, поляризація суспільства, люмпенізація численних прошарків населення суттєво сповільнюють цей процес. Тому лише після проведення економічних і політичних реформ на теренах нашої держави стане можливим формування розвинутого громадянського суспільства.

Основні категорії та поняття

Держава - це організація суверенної політичної влади, яка в рамках правових норм і на певній території здійснює управління і гарантує безпеку особи і суспільства від імені народу.

Суверенітет держави - це верховенство влади всередині країни та її незалежність у зовнішніх зносинах.

Право - це система встановлених або санкціонованих державою і спрямованих на регулювання суспільних відносин загальнообов’язкових норм, дотримання й виконання яких забезпечується шляхом переконання й державного примусу.

Монархія - це така форма державного правління, за якої вища державна влада зосереджена повністю або частково в руках однієї особи - монарха, й передається по спадковості в порядку престолонаслідування.

Республіка - це така форма державного правління, за якої вищі державні органи влади обираються населенням або формуються загальнонаціональним представницьким органом.

Федеративна держава - це держава, яка складається з державних утворень або суб’єктів федерації.

Конфедерація - це союз держав, які зберігають незалежне існування й об’єднуються для спільного вирішення певних важливих завдань зовнішньоекономічних, зовнішньополітичних.

Соціальна держава - це правова держава, що проводить активну соціальну політику, спрямовану на забезпечення прав і свобод людини, досягнення високого рівня добробуту всіх верств населення.

Громадянське суспільство - це недержавна форма суспільства, сукупність відносин й інститутів громадян, де здійснюються індивідуальні та колективні приватні інтереси.

Завдання для перевірки знань

1. Охарактеризуйте ознаки держави.

2. Які теорії походження держави вам відомі?

3. Проаналізуйте внутрішні функції держави.

4. Які особливості притаманні монархічній формі державного правління?

5. Які форми республіканського правління вам відомі. Що у них спільного, що відмінного?

6. Що являє собою форма державного устрою?

7. Які відмінні риси мають унітарна й федеративна держави?

8. Назвіть ознаки правової держави.

9. Що відноситься до інститутів громадянського суспільства?

10. Що ви розумієте під поняттям “соціальна держава”?

Контрольно-тестові завдання

1. Основоположником психологічної теорії походження держави є: а) Л. Гумплович; б) К. Маркс; в) 3. Фрейд; г) Дж. Локк.

2. До основних внутрішніх функцій держави відносять: а) соціальну, політичну, культурно-виховну, правову та економічну; б) соціальну, оборонну, економічну, політичну; в) правоохоронну, оборонну, економічну; г) співробітництва з міжнародними організаціями, охоронну, економічну, соціальну.

3. Нині монархії існують у: а) 44 країнах; б) 22 країнах; в) 45 країнах; г) 43 країнах.

4. Якому типу монархії відповідає вислів “Держава - це я”? а) теократичній; б) абсолютній; в) дуалістичній;

г) парламентській.

5. Особливістю теократичної монархії є те, що: а) монархом є духовна особа, яка може передати владу по спадковості; б) монархом є світська особа, яка не може передати владу по спадковості; в) монархом є духовна особа, яка обирається на цю посаду пожиттєво й не може передати владу по спадковості; г) монархом може бути як духовна, так і світська особа.

6. Після конституційної реформи 2004 р. Україна стала: а) президентською республікою; б) парламентською республікою; в) парламентсько-президентською республікою; г) президентсько-парламентською республікою.

7. У парламентській республіці діяльність уряду контролюється: а) президентом; б) парламентом; в) монархом; г) верховним судом.

8) У дуалістичній монархії монарх має право:

а) достроково припинити повноваження парламенту і уряду;

б) достроково припинити повноваження тільки уряду;

в) достроково припинити повноваження тільки парламенту;

г) не має права достроково припинити повноваження парламенту й уряду.

9. Концепцію громадянського суспільства вперше було сформульовано: а) Дж. Локком; б) Г. В.-Ф. Гегелем;

г) Р. Оуеном; в) Т. Гоббсом.

10. Суб’єкти федерації не можуть мати: а) власні збройні сили; б) власну конституцію; в) парламент; г) власне громадянство.

Рекомендована література

.1 Банчук М. Громадянське суспільство в Україні: поняття і реальність // Людина і політика. - 2003. - № 1.

2. Піча В. M., Хома Η. М. Політологія. - Львів: Магнолія плюс, 2004.

3. Політологія: Підручник для студентів юридичних спеціальностей вищих навчальних закладів / Μ. І. Панов, Л. М. Герасіна, В. С. Журавський. - K.:, 2008.

4. Політологія: Навчальний посібник для студентів всіх напрямів підготовки НУВГП / Ткаченко Г. І., Новічков Г. В., Циганчук A. C., Когут О. В., Шевчук Т. Є., Сталовєрова Г.В., Давидович C. H., Цецик Я. П. - Рівне : НУВГП. - 2008.

5 Кіндратець О. Сутісні ознаки соціальної держави // Людина і політика. - 2003. - № 6.

6. Демократія: Антологія / Упорядник О. Проценко. - К: Смолоскип, 2005.

7. Шляхтун Π. П. Політологія. - K., 2002.

8 Політологія: Підручник / За ред. О. В. Бабкіної, В. П. Горбатенка. - К. : Академія, 2006.

9. Основи політології / За ред. Ф. Кирилюка. - K., 2005.

10. Політологія / За ред. В. Кременя, М. Горлача. - Харків, 2007.