ДОДАТКИ

системи

системи

економічна/соціальна

- культура (техніка)”

економічна/соціальна

речовинна

економічна/соціальна

-ручна; -автоматична;

- автоматизована (за участю людини)

1) культурологічна, що діє на основі традицій і ритуалів;

2) інноваційна, що діє на смислопородженні і смисловикористанні смислів космосу і інших суб'єктів планетарного життя

змішаний

(нормативна)

Інженер;

Диспетчер;

управляюча машина (АСУ, АСУП)

1) розмірністю системи, або загальною кількістю параметрів системи, що характеризують її стан;

2) складністю структури системи, що визначається загальною кількістю зв'язків між її елементами та їх різноманітність

1) розімкнене управління;

2) замкнуте управління (зворотний зв'язок);

3) компенсація відхилень/збурень

1) об'єкт або мережа;

2) об'єкти у мережі або мережах

орган;

система (АСУ)

• принцип регулювання за збуренням;

• принцип комбінованого регулювання;

• принцип адаптації

1) закон збереження енергії;

2) закон збереження часу

/ гомеорез

1) архетиповий (табу, талеон,...);

2) нормативний (мораль і право);

3) інформаційно- знаковий (смисли, ідеї, концепти..) за Н. Крохмаль [Див. : 240]

матері алоємності, фінансових затрат на створення та обслуговування

системи - гомеостатом, що породжується автоматично

1) біоінженерія;

2) біологічна кібернетика;

3) біоінформатика;

4) біоніка;

5) медична кібернетика;

6) нейрокібернетика;

7) гомеостаз;

8)синтетична біологія;

9) системна біологія

• теорія соціального управління;

• теорія управління соціальними процесами

принципом:

• “хижак-жертва”

• “самка-самець”

• “батьки - діти”

- друг, товариш і брат, або за Біблією “усі браття і сестри у Христі”

• експериментальний;

• моделювання

2) холістичний (“чорний ящик”) називають;

3) редукційний, тобто аналіз частин

4) три основні групи методів:

а) польові спостереження;

б) експерименти в полі і лабораторії;

в) моделювання

• загальні теорії лінійних регуляторів;

• теорія інформації;

• теорія кодування;

• теорія алгоритмів і автоматів;

• загальна теорія систем;

• теорія розпізнавання образів;

теорія формальної мови

2) складні системи;

3) теорія складних систем

• кібернетичний;

• посткібернетичний

• екологічний;

• екомайбутнє

Комманера;

2. Закон мінімуму;

3. Закон толерантності Шелфорда;

4.Закон конкурентного виключення;

5. Закони Вернадського;

6. Закони розвитку екосистем;

7. Термодинамічні закони в екології;

8. Інші закони екології

2) закони права

а) мінливість; б) відбір; в) спадковість

• Загальна теорія організації (дедуктивний підхід)

• тектологія

О. Богданова

соціальними системами;

• культура;

• право;

• політика;

• мораль: суспільна, сімейна, релігійна;

• психологія;

• економіка;

• ергономіка, НОТ (техніка)

• цінності;

• норми права, законодавчі акти, закони, результативність, політична доцільність;

• норми моралі, зразки поведінки;

• громадська думка в управлінні, зворотний зв'язок;

• собівартість, фінансова ефективність;

• енергозбереження

• генезис управлінської діяльності;

• сутність, зміст, форми і види

• організаційний світогляд, свідомість, культура;

• ідеологія управління;

• моделі систем управління;

• місце і роль особистості в управлінні

• методи дослідження;

• категоріальний апарат як інструментарій дослідження

• Досвід

управління: світовий і

національний визнаний

• Практика поточного

галузевого, регіонального і корпоративного менеджменту;

• Іноватика у

сфері управління: пошук нових

ідей,

проектування систем управління

• європейське управління (гуманізм і раціоналізм );

• японський менеджмент (колективізм і відповідальність);

• релігійний менеджмент (фанатизм, ірраціоналізм);

• диктатура (жорсткість);

• демократія (розподіл прав, обов’язків і відповідальності)

О. Богданова);

• теорія кібернетики;

• теорія саморегуляції соціального світу;

• теорія організації (Б. Мільнера);

• загальна теорія систем (системологія);

• системна соціальна теорія (соціальна системологія Ю. Рєзніка);

• теорія соціального управління (соціальне управління);

• теорія прийняття рішень;

• теорія зворотного зв'язку;

• концепція теорії нечітких знань;

• концепція державно- громадського управління;

• парадигми нечіткого управління

• категоріальний апарат теорії управління;

• закони і закономірності управління;

• структура, рівні та функції системи управління;

• зворотний зв'язок в управлінні: позитивний і негативний;

• управлінський цикл, пульсація систем управління;

• апарати управління: кадри і персонал управління;

• принципи, методи та інструментарій управління;

• технології управління;

• ресурсне забезпечення управління: інформаційне, матеріальне і фінансове;

• режими функціонування систем управління: гомеостаз, гомеорез і гомеоклаз;

• критерії і показники якості управління;

• бюрократизація апаратів управління

• загальні тео­рії лінійних регуляторів;

• теорія інформації;

• теорія кодування;

• теорія алгоритмів і автоматів;

• загальна тео­рія систем;

• теорія розпізнавання образів;

• теорія фор­мальної мови

• управління процесами;

• ручне управління (управління людиною);

• автоматичне управління;

• автоматизоване управління (за участю людини);

• управління космічними об'єктами (МКС), апаратами

• рефлексивне управління;

• екоменедж- мент

• управління популяцією людей;

• управління тваринними організмами;

• управління рослинними організмами;

• управління ГМО (клонування)

• теорія місце­вого само­врядування;

• теорія кадрової політики;

• концепція глобального управління;

• концепція управління сталим розвитком;

• концепція

• управління наддержавними і міждержавними організаціями;

• управління країною;

• управління громадою та територіями;

• управління соціальними організаціями;

• концепція Електронного Уряду

Я

M

еч

C

≥ⁱ

я я е я я^-

я

U

• інноваційний менеджмент;

• м'яке управління;

• менеджмент персоналу;

• управління навчальним закладом

• управління громадськими / неурядовими організаціями, НДО, ОГС ;

• управління технологічними процесами;

• управління ресурсами: ін­формаційними, матеріаль­ними і фінансовими;

• управління кадрами (персоналом);

• управління фінансами та управління інвестиціями

• теорія космічних комунікацій;

• теорія політичних комунікацій

• Управління специфічними мережевими структурами: державними, військовими, галузевими, корпоративними;

• Управління проектуванням мереж

• концепція

• парадигма

• Управління соціотехнічними системами;

• Управління антропотехнічними системами

• Управління біотехнічними системами

• концепція лайф- менеджменту;

• концепція тайм- менеджменту;

• концепція нейроменедж менту

• управління власними життєвими процесами;

• управління поведінкою у суспільстві;

• управління професійною (виробничою) діяльністю;

• управління вільним часом (дозвіллям)

системи

• Природні системи є нелінійними, різних видів організації: динамічно стабільні, адаптивні і найскладніші - еволюціонуючі системи.

• Зв'язок між ними здійснюється через хаотичний, нерівноважний стан систем сусідніх рівнів.

• Нерівноважності є необхідною умовою появи нової організації, нового порядку, нових систем, тобто - розвитку.

• Коли нелінійні динамічні системи об'єднуються, нове утворення не дорівнює сумі частин, а утворює систему іншої організації.

• Загальними для всіх еволюціонуючих систем є нерівноважності, спонтанне утворення нових локальних станів, зміни на макроскопічному (системному) рівні, виникнення нових властивостей системи, етапи утворення, самоорганізації та фіксації нових якостей системи.

• Системи, що розвиваються, завжди відкриті (обмінюються енергією, інформацією та речовиною із зовнішнім середовищем), за рахунок чого і відбуваються процеси локальної впорядкованості і самоорганізації.

• У сильно нерівноважних станах системи починають сприймати ті зовнішні фактори впливу, які вони б не сприйняли в більш рівноважному стані.

• У нерівноважних умовах відносна незалежність елементів системи поступається місцем корпоративній поведінці елементів: поблизу стану рівноваги елемент взаємодіє тільки із сусідніми, далеко від рівноваги - “бачить” всю систему цілком і

• У станах, далеких від рівноваги, починають діяти біфуркаційні механізми - наявність точок біфуркації переходу до того чи іншого щодо довготривалого режиму системи - атрактора. Заздалегідь неможливо передбачити, який з можливих атракторів займе система.

• Система повинна бути відкритою. Закрита система відповідно до законів термодинаміки повинна в кінцевому підсумку прийти до стану з максимальною ентропією і припинити будь-яку еволюцію.

• Відкрита система повинна бути досить далека від точки термодинамічної рівноваги. У точці рівноваги як завгодно складна система має максимальну ентропію і нездатна до будь- якої самоорганізації. У положенні, близькому до рівноваги і без достатнього припливу енергії ззовні, будь-яка система з часом ще більше наблизиться до рівноваги і перестане змінювати свій стан.

• Фундаментальним принципом самоорганізації є виникнення

нового порядку і ускладнення систем через флуктуації (випадкові відхилення) станів їх елементів і підсистем. Такі флуктуації, зазвичай, придушуються в усіх динамічно стабільних і адаптивних системах за рахунок негативних зворотних зв'язків, що забезпечують збереження структури і близького до рівноваги стану системи. Але у складніших відкритих системах, завдяки притоку енергії ззовні і посиленню нерівноважності, відхилення з часом зростають,

накопичуються, викликають ефект колективної поведінки елементів і підсистем і, врешті-решт, призводять до “розхитування” колишнього порядку і через відносно короткочасний хаотичний стан системи призводять або до руйнування колишньої структури, або до виникнення нового порядку. Оскільки флуктуації носять випадковий характер, то поява будь-яких новацій у світі (еволюцій, революцій, катастроф) обумовлена дією суми випадкових факторів. Про це говорили античні філософи Епікур (341-270 до н. д.) і Кар Лукрецій (99-45 до н. д.)

• Етап самоорганізації настає тільки у випадку переважання позитивних зворотних зв'язків, що діють у відкритій системі, над негативними зворотними зв'язками. Функціонування динамічно стабільних, нееволюціонуючих, але адаптивних систем, - а це і гомеостаз живих організмів, і автоматичні

• Самоорганізація в складних системах, переходи від одних структур до інших, виникнення нових рівнів організації матерії супроводжуються порушенням симетрії. При описі еволюційних процесів необхідно відмовитися від симетрії часу, характерної для повністю детермінованих і оборотних процесів в класичній механіці. Самоорганізація у складних і відкритих дисипативних системах, до яких належить і Життя, і Розум, а згідно з загальною теорією відносності і увесь Всесвіт у цілому, призводять до незворотного руйнування старих і до виникнення нових структур і систем, що поряд з явищем зростання ентропії в закритих системах обумовлює наявність “стріли часу” в Природі.

1) архетиповий (табу, талеон тощо);

2) нормативний (мораль і право);

3) інформаційно- знаковий (смисли, ідеї, концепти тощо)

- гомеостатом, що породжується автоматично