У даному дослідженні нами викладена концепція полевого існування соціального світу на рівні країни у формі родового соціального організму, що створила позитивний дискурс для розбудови його власних елементів до яких нами віднесені видові та найпростіші соціальні мікроорганізми.

Дослідження показало, що семантичного матеріалу накопиченого у дискурсному просторі організменої ідеї достатньо, щоб поглибити вивчення функціональних структур, що входять складовими до соціального організму країни.

На практиці спрацював один із принципів посткласичного мислення, «принцип породження», згідно з яким мислення «породило» дійсність - соціальний організм фірми. Ми відтворили засобами філософського аналізу морфологічну структуру, показали механізм її саморуху, визначили пряму і зворотню фази цього руху.

Найважливішим результатом тут ми вважаємо відпрацювання алгоритму аналізу полевого існування соціальних систем та визнання наявності за кожною соціальною системою специфічного культурологічного ядра - фенотипу - що обумовлює морфогенез соціального тіла та багатство функціональних можливостей. Таким чином, на прикладі виробничої фірми нами обгрунтовані теоретико-методологічні засади проектування найпростіших соціальних організмів.

Аналогічну роботу можна і треба проробити з вивчення проблеми саморозгортання організацій та установ, що знаходяться у сфері послуг, освіти, охорони здоров,я та інших сферах життєдіяльності людини. Цікавим є дослідження специфіки формоутворення громадських організацій у сфері громадянського суспільства. Але на перший план має піднятись проблематика відтворення соціальних організмів, що утворюють тіло держави та її установ.

Проте, критично оцінюючи досягнуті результати, ми визнаємо, що нами розроблена тільки канва даного соціального явища, яка потребує більш детального вивчення, особливо у частині поглиблення наших уявлень про функціональний дубль, польову форму, характеристики мислеформ і деякі інші моменти, що піднімають нас до розуміння необхідності визнання, поряд із першою та другою природою, існування складнішого явища - третьої природи. Це з одного боку, а з іншого, - це кроки до розробки методологічного інструментарію для дослідження інформаційної цивілізації, в чому ми теж вбачаємо специфічну цінність або витонченість даного дослідження.