§ 4. Загальні умови визначення походження дитини

Народження дитини - визначна по своєму значенню подія. По-перше, тому що на світ з’являється іще один громадянин, і по-друге, тому що жінка та чоловік набувають нового статусу - вони стають батьками.

Таким чином, існуючі між чоловіком та жінкою сімейні відносини, трансформуються у відносини батьківські лише за умови, що їхнє батьківство засвідчене у певному порядку. Слід зазначити, що батьківські правовідносини є самостійним видом сімейних відносин. Вони характеризуються певними особливостями, зокрема щодо змісту та суб’єктного складу. Так, суб’єктами зазначених правовідносин виступають батьки і діти: батьки - це особи, від яких походить певна дитина (причому виділяють батьків юридичних та біологічних: перші - записані у якості таких у Книзі реєстрації народжень і у Свідоцтві про народження дитини; біологічні - це справжні батьки дитини. Як правило, ці дві категорії співпадають, однак у деяких ситуаціях дана презумпція оспорюється); діти - це особи, які мають правовий статус дитини до досягнення ними повноліття.

Визначення походження дитини, встановлення батьківства (материнства) має дуже велике значення. По-перше, шляхом встановлення батьківства реалізується важливе право дітей знати своїх батьків, що в свою чергу є реальною гарантією, що визначає рівність дітей у нашому суспільстві (відповідно до ст. 52 Конституції України діти рівні у своїх правах незалежно від того, народжені вони в шлюбі чи поза ним). І по-друге, мова йде не тільки про запис осіб як матері та батька дитини, а про покладення на них складного комплексу батьківських прав та обов’язків передбачених чинним законодавством, в т.ч. заходів відповідальності за невиконання чи неналежне виконання таких обов’язків.

Походження дітей юридично оформляється шляхом реєстрації народження в органах реєстрації актів цивільного стану. А саме визначення походження дитини можливе:

- від матері та батька, які перебувають у шлюбі між собою;

- від батька, матері при застосуванні допоміжних репродуктивних технологій;

- від батька у разі повторної реєстрації шлюбу з її матір’ю;

- від батьків, які не перебувають у шлюбі між собою (в цьому випадку походження дитини може бути встановлено за заявою матері та батька дитини, за заявою чоловіка, який вважає себе батьком дитини та за рішенням суду).

Таким чином, основою правових відносин між дитиною і її батьками є походження дитини від даних матері та батька, засвідчене державним органом реєстрації актів цивільного стану у порядку, встановленому законом.