§ 5. Оспорювання батьківства (материнства)

Оспорювання батьківства (материнства) - це право особи, яка записана батьком (матір 'ю) дитини, пред 'явити позов про виключення запису про нього як батька (матір) з актового запису про народження дитини.

Для виключення актового запису про особу як батька дитини, яка на законних підставах була записана батьком дитини, вона повинна довести відсутність кровного споріднення між нею і дитиною. Тільки у разі доведення відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком дитини та дитиною, суд може постановити рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження (ч.2 ст.136 СК).

Законом встановлено ряд вимог, які повинні бути дотримані при розгляді такого роду справ. Зокрема, оспорити батьківство можна лише після народження дитини та до досягнення нею повноліття. Разом з тим, закон не допускає оспорювання батьківства в таких випадках:

- у разі смерті дитини;

- якщо в момент реєстрації себе батьком дитини особа знала, що не є її батьком;

- якщо особа дала згоду на застосування допоміжних репродуктивних технологій.

Суттєвим доповненням нового сімейного законодавства є те, що до вимог чоловіка про виключення запису про нього як батька дитини з актового запису про народження дитини, позовна давність не застосовується (ч.6 ст.136 СК).

Право на оспорювання батьківства мають також і інші особи - спадкоємці особи, яка записана батьком дитини; матір дитини.

Право на оспорювання батьківства після смерті особи, яка записана батьком дитини.

Якщо особа, яка записана батьком дитини, померла до народження дитини, оспорити його батьківства мають право його спадкоємці, за умови подання ним за життя до нотаріуса заяви про невизнання свого батьківства.

Якщо той, хто записаний батьком дитини, помер після пред’явлення ним позову про виключення свого імені як батька з актового запису про народження дитини, позовну заяву можуть підтримати в суді його спадкоємці.

Якщо через поважні причини особа не знала про те, що записана батьком дитини, і померла, оспорити батьківство можуть її спадкоємці: дружина, батьки, діти.

До вимоги про виключення запису про особу як батька дитини з актового запису про народження дитини позовна давність не застосовується.

Право матері дитини на оспорювання батьківства свого чоловіка.

Жінка, яка народила дитину у шлюбі має право оспорити батьківство свого чоловіка.

Вимога матері про виключення запису про її чоловіка як батька дитини з актового запису про народження дитини може бути задоволена лише у разі подання іншою особою заяви про своє батьківство.

До вимоги матері про внесення змін до актового запису про народження дитини встановлюється позовна давність в один рік, яка починається від дня реєстрації народження дитини.

Спір про материнство.

Відповідно до ч.1 ст.139 СК України, жінка, яка записана матір’ю дитини може оспорити своє материнство.

Жінка, яка вважає себе матір’ю дитини, має право пред’явити позов до жінки, яка записана матір’ю дитини, про визнання свого материнства. Оспорити материнство не може жінка, якій було перенесено ембріон людини, зачатий подружжям (ч.2 ст.123 СК), а також жінка, яка стала донором яйцеклітини для зачаття дитини з чоловіком, який перебуває в зареєстрованому шлюбі з дружиною (яка в результаті здійснення таких процедур народила дитину) (ч.3 ст. 123 СК).

До вимоги про визнання материнства встановлюється строк позовної давності в один рік, який обчислюється від дня, коли особа дізналася або могла дізнатися, що є матір’ю дитини.

Оспорювання батьківства, материнства особою, яка сплачує аліменти за рішенням суду.

Відповідно до ст. 140 СК, стягнення з особи, яка записана батьком, матір’ю дитини аліменти на дитину не є перешкодою для звернення до суду з позовом про виключення відомостей про неї як батька, матір дитини з актового запису про її народження. Оспорювання батьківства (материнства) в таких випадках грунтується на загальних засадах.