11.3. СТОВПИ ІСЛАМУ

Відповідно до заповітів Пророка Мугаммеда, духовність мусульманина ґрунтується на п'яти стовпах ісламу, тобто на п'яти ритуальних практиках, які ідентифікують мусульманина. В Корані немає згадок про стовпи ісламу; вони основуються на гадісах.

• ШАГАДА

Першим стовпом ісламу є шагада ) - свідоцтво віри.

Пророк Мугаммед закликав свідчити про свою віру при будь- якіи нагоді і наирізноманітнішими способами. Щоби виразити мусульманську віру, потрібно засвідчити сповідання Аллага як Єдиного Бога і пророчої місії Мугаммеда - це дві базові догми ісламу. Наипоширенішим видом шагади є вербальне виражен­ня короткого символу віри. У короткіи формі шагада звучить: «Свідчу, що немає бога, крім Аллага, і також свідчу, що Мугам- мед - Пророк Аллага». Ці слова мусульманин багаторазово по­вторює впродовж дня. Окрім такого формулювання, шагада в різних варіантах присутня в найрізноманітніших особистих і колективних молитвах. В розгорнутому виді шагада звучить так: «Я свідчу, знаючи, будучи абсолютно переконаним, що не­має іншого Божества, достоиного поклоніння, крім єдиного Бо­га - Аллага; я, також знаючи і будучи абсолютно переконаним, свідчу, що істинно Мугаммед ібн-Абдуллаг з роду Гашима (мир иому і благословення Аллага) - иого раб і посланник, послании ним до всього людства, щоби навчити людеи істинної релігії». Якщо іновірець бажає прииняти іслам, він повинен лише три­чі повторити шагаду в присутності мусульманського священ­нослужителя або кількох дорослих мусульман. Якщо шагада сунітів виражає дві догми (віра в Аллага і визнання пророцтва Мугаммеда), то шиїти додають до шагади ще третю догму - на­місництво Халіфа Алі, тобто до традиціиної шагади додаються слова «і Алі - намісник Аллага». Шагада також є боиовим кли­чем мусульман, які виходили з ним у бій за віру.

• НАМАЗ

Другим стовпом ісламу є молитва, яка арабською зветься салат ('^^), але популярнішою стала перська назва намаз (0^). В Корані немає точних приписів щодо молитви. Вважається, що Аллаг, коли взяв Мугаммеда до небес із Храмової гори в Єрусалимі, наказав мусульманам молитися кілька десятків ра­зів на день. Однак Мугаммед випросив у Аллага зменшення кількості молитов. Так було встановлено, що мусульманин повинен молитися не менше п'яти разів на день. Для того, щоби визначити, як повинна відбуватися молитва, мусульмани звертаються до прикладу Пророка. Оскільки Коран не дає правил молитви, то мусульмани, які особисто бачили Пророка, ретельно описали, як він молився. Ці правила - ракаат (Ь&э) - є обов’язковими. Якщо вони будуть порушені, то молитва вва­жатиметься недіисною. Однак в різних мусульманських тра­диціях можливі певні незначні обрядові відмінності щодо уставу молитов. Ракаат визначає правила тільки тих молитов, які є обов’язковими, бо ґрунтуються на Корані (такі приписи нази­ваються фард - (^р) або на Сунні (такі приписи називаються сунна - 4і^). Ракаат не відноситься до добровільних молитов - нафль (ЗлЦ.

Перш, ніж почати молитву, мусульманин повинен пройти ритуальне очищення водою або, якщо її немає, піском. Під час омивання промовляються слова шагади, до яких додаєть­ся прохання про покаяння і очищення. Якщо після очищення з’явилися якісь нечисті природні вияви (туалет, запаморочен­ня, нудота тощо), то очищення потрібно повторити. В містах, де переважає мусульманське населення, до молитви закликає муедзин, який вийшовши на мінарет, береться руками за вуха і повторює формулу азан: «Бог великий» (чотири рази), «Свідчу, що немає Бога, крім Аллага» (двічі), «Свідчу, що Мугаммед - по­сланник Бога» (двічі), «Поспішайте на молитву» (двічі), «Шу­кайте спасіння» (двічі), а якщо муадзин закликає до ранкової моливти, тоді він додає слова «Молитва краща, ніж сон», «Бог великий» (двічі), «Нема Бога, крім Аллага» (один раз).

> Першою з п'яти обов'язкових молитов є фаджр - світанок. Во­на відбувається в час між світанком до сходу Сонця.

> Друга молитва - зугр - обідня молитва. Вона відбуваються в період часу між зенітом Сонця до того моменту, коли тінь яко­гось предмету не стане рівною самому предмету. В п'ятницю (святии день мусульман) зугр замінюється на джума-намаз

яяллЛ) - п'ятнична молитва, яка читається в мечеті. Усі чоловіки зобов'язані брати участь у цій молитві. Жінкам, ді­тям і хворим не обов'язково, але рекомендовано бути на такіи молитві.

> Третьою обов'язковою молитвою є аср, яка відбувається після обіду, однак точний час в різних богословських школах різ­ниться.

> Четверта молитва - маґріб - читається, як тільки Сонце пов­ністю зайде за горизонт.

> Уночі читається п'ята молитва - іша. До цих молитов мусуль­мани часто додають необов'язкові молитви - нафль.

•ЗАКЬЯТ

Третім стовпом ісламу є закьят (?&з) - обов'язкова милос­тиня. Кожен мусульманин зобов'язании щороку сплачувати обов'язковии релігіинии податок зі своїх прибутків.

• УРАЗА

Четвертим стовпом ісламу є ураза (е^^І) або саум (е^>) - піст. Мусульманськии піст полягає не в обмеженні продуктів, дозволених споживати, а в обмеженні часу споживання їжі. Обов’язковим для всіх мусульман є піст під час священного міся­ця рамадан, якии триває 29 або 30 днів. Під час посту забороне­но споживати будь-яку їжу, напитки і навіть ліки впродовж дня, а також заборонені статеві стосунки. Піст триває тільки вдень: починається за 1,5-2 години до сходу Сонця і закінчується за­ходом Сонця. Вночі дозволено їсти і пити. Якщо хтось не може дотриматись місячного посту під час рамадану, або випадково иого порушив, то мусить виконати піст під час іншого місяця. Порушенням посту вважається також забруднення кров’ю: кро­вовилив під час пологів, переливання крові тощо. Діти, хворі, ва­гітні жінки звільняються від посту. Ті, хто звільнении від посту, не повинен споживати їжу публічно, щоби не спокушати інших мусульман і не зневажити посту інших. Під час рамадану поси­люється молитовне правило: додаються спеціальні молитви таравіг (^У>).

• ГАДЖ

П’ятим стовпом ісламу є гадж (^) - паломництво. Кожен му­сульманин, принаимні раз за життя, повинен виконати гадж до Мекки. Тои, хто з об’єктивних причин не може цього зробити, може відправити замість себе когось іншого, хто вже виконував гадж, оплативши иому всі витрати. Для того, щоби виконати гадж, потрібно проити кілька етапів:

іграм - духовний стан, покликаний налаштувати паломни­ка на гадж, і досягається повним обмиванням, спеціальним одягом і молитвами;

прибувши до Мекки, паломники входять у Заповідну мечеть, підходять до Чорного Каменю, торкаються і цілують його; сай - обряд, під час якого паломник почергово піднімаєть­ся на пагорби Сафа і Марва, які знаходяться в Заповідній мечеті на відстані 450 метрів один від одного, на кожному пагорбі паломник повертається до Кааби і молиться, а тоді перебігає з одного пагорба на інший. Цей обряд паломник повинен здійснити сім разів, кожного разу, переміщуючись з одного пагорба на інший, не йти, а бігти. Походження цьо­го обряду має кілька пояснень: одні богослови стверджу­ють, що на цих пагорбах перебували Адам і Єва; інші роз­повідають, що тут перебував Ібрагім (Авраам) з Ізмаїлом; а треті стверджують, що між цими пагорбами бігала Гаджар (Агар) в пошуках води для Ізмаїла.

Після обряду сай, паломники підходять до священної кри­ниці Замзам, розташованої на відстані 21 метра від Кааби, з якої Гаджар брала воду для Ізмаїла. Спершу вони п'ють воду з джерела, а потім обливають нею тіло з голови до ніг. Кульмінацією гаджу є обряд стояння біля гори Арафат, яка знаходиться на відстані 20 кілометрів від Мекки. За леген­дою, саме тут зустрілися прогнані з Раю Адам і Єва, і саме тут Мугаммед виголосив свою останню проповідь. Цей об­ряд починається після того, як Сонце пройшло зеніт і три­ває до заходу Сонця. Під час стояння виголошуються пропо­віді і читаються молитви.

Наступного дня паломники йдуть в долину Міна, де кида­ють сім каменів, символічно побиваючи каміннями шайта­на (сатану).

В той сам день паломники здійснюють жертвоприношення на пам'ять про жертву Ібрагіма. Опісля чоловіки підстрига­ють бороди, а жінки волосся, і закопують їх в долині Міна. На цьому гадж завершується. Гадж виконується у строго ви­значений час - 8-12 дня останнього місяця мусульмансько­го року.

Окрім гаджу, мусульмани можуть здійснювати й інші прощі до Мекки. Їх називаютьумра. Вона не замінює гадж, але вважається духовно корисною.

• ДЖИГАД

Ще однією відомою мусульманською практикою є джигад (■Ч^І) - священна віина, яку деякі мусульманські богослови на­зивають шостим стовпом ісламу. Джигад - це дуже багатогранне поняття. Його зміст складає війна за утвердження ісламу. Тому першим рівнем джйгаду є внутрішня боротьба проти власних пристрастей. Поборення пристрастей і спокус сприймається як утвердження ісламу у власній душі. Кожен мусульманин покли­каний до внутрішнього джигаду. Наступним рівнем джигаду є боротьба за утвердження ісламу в суспільстві, навіть мусуль­манському. Йдеться про намагання викорінити все, що супере­чить ісламу, і створити ідеальні умови для утвердження віри. Мусульманин не може не відстоювати іслам словами, коли зву­чить щось, що суперечить иого вірі. Наивідомішим рівнем джи- гаду є збройна війна проти іновірців за поширення ісламу.

Отже, публічний культ ісламу ґрунтується на п'яти стовпах: шагада, намаз, закьят, ураза і гадж, які є обов'язковими для ви­конання кожним мусульманином, і які забезпечують його духов­ний шлях до спасіння. До п'яти стовпів ісламу інколи додаєть­ся й джигад - боротьба за утвердження ісламу у власній душі й усьому світі.