Сучасна соціально-політична доктрина ісламу
Ще в давнину в ісламі виникла концепція “усуль аль-фікх”, згідно з якою всі обов'язки й норми, що регулюють людські стосунки, відносини держави з її підлеглими, а також з іншими державами, розвиток суспільства, державно-правові режими мають формуватися на основі правил, установлених Кораном і Суною, а також на основі мусульманських традицій (таклід), загальних рішень, визнаних усією мусульманською громадою (іджтихад).
Суворе дотримання їхніх вимог означає шлях праведний, що до вподоби Аллахові та веде мусульманина до ідеального влаштування суспільного життя на землі. В ісламі не існує відмінностей між політичними й релігійними сферами, між світськими й духовними світами. Існує один світ, один громадський порядок, єдиний шлях розвитку людської спільноти, що має бути узгоджений зі священним законом. Цей закон визначено Аллахом у Корані, втілено у способі життя і діяннях пророка (Суни) та витлумачено в шаріаті. Власне, така ідеологічна настанова визначила наперед зміст усіх соціально-політичних доктрин сучасного ісламу.Найяскравіше це виявилось у соціально-політичному русі 70-80-х роках ХХ ст. під гаслами ісламської революції та ісламської республіки, що є для мусульманської цивілізації адекватною формою державної влади. Згідно з цією доктриною найкращим зразком для побудови справедливого суспільно-політичного ладу є мусульманська громада часів пророка, де світська й духовна влади мають належати халіфові (імаму). Державно-правові інститути слід формувати на засадах шаріату. Єдино можливий шлях до прогресивного суспільства лежить через упровадження в державі норм права і моралі, установлених Кораном і Суною. Доктрину ісламської республіки було втілено внаслідок ісламської революції в Ірані (1978-1979). Серед сучасних політичних рухів цієї доктрини відкрито дотримується ісламський фундаменталізм, який з реакційних позицій веде боротьбу проти демократичних режимів у країнах Сходу й Африки.
Ідеологи ліберального ісламу пропонують третій шлях розвитку ісламських країн, висуваючи концепції ісламської економіки та ісламського соціалізму.
Згідно з доктриною ісламської економіки, мусульмани можуть і повинні запозичити в Заходу досягнення в галузях виробництва, техніки, природознавства і медицини, але тільки не ідеології. Мусульманські теоретики вважають ісламськими економічними цінностями настанови шаріату щодо власності (приватної й колективної) та наслідування, заборони процентів на позички, сплати релігійного податку тощо. Дотримання цих норм сприяє встановленню соціальної справедливості, забезпечує захист інтересів власників (селян, робітників, феодалів, буржуазії) та держави, вирішення всіх соціально-економічних проблем, що стоять перед ісламськими країнами. Окремі ідеї доктрини ісламської економіки було втілено в законодавстві Лівії, Ірану тощо.Досить популярною серед мусульман є доктрина ісламського соціалізму, яка передбачає синтез традиційних ісламських постулатів, демократичних і соціалістичних ідей Заходу. Основним лейтмотивом цієї концепції є положення про те, що соціалістичні демократичні ідеали було закладено в аятах Корану і здійснено ще за часів пророка Мухаммеда та його послідовників. Це, наприклад, ідея спільної власності на землю і воду, справедливого розподілу багатства між бідними та багатими тощо.
У сучасному ісламі вирізняється також рух ісламської солідарності - певної форми реалізації міждержавної єдності на релігійній основі. Вона знаходить практичне втілення в діяльності мусульманських міжнародних організацій. Взагалі сучасний іслам відіграє прогресивну роль у залученні мусульманських мас до процесу соціально-економічних перетворень, установлення нового міжнародного порядку. Помітною є соціальна діяльність ісламських громад в українському суспільстві, їхнє намагання служити національному відродженню України.
Еще по теме Сучасна соціально-політична доктрина ісламу:
- Сучасний релігійний стан ісламу в незалежній Україні
- Надбанням світової політичної думки є низка класичних суспільно-політичних доктрин
- Соціальна етика ісламу
- Соціально-історичні передумови поширення ісламу в Україні
- Українська політична думка в сучасних умовах
- Функціональне різноманіття у сучасних підходах і методах управління сталим соціальним розвитком світової спільноти
- Суперечності і тенденції сучасного етапу теоретичного оформлення загальної теорії управління технічними, біологічними і соціальними системами
- Серед ключових практичних завдань політології в сучасному світі є обгрунтування й супровід демократичних перетворень, суспільної медернізації, інноваційного розвитку політичних систем.
- За багатьма ознаками нашу епоху можна назвати переломною історичною епохою, коли особливо гостро постають питання пошуку джерел та нових суспільних форм соціально-політичного та економічного розвитку, його гармонізації із соціальними відносинами та навколишнім природнім середовищем.
- У сучасному глобалізованому світі демократичні процеси значною мірою впливають на формування внутрішніх складових політичного життя дедалі більшого кола країн
- Поняття великої соціальної групи. Класифікація великих соціальних груп (соціально-класові, соціально-демографічні, соціально- етнічні, соціально-професійні та соціально-територіальні). Натовп як велика стихійна гцупа. Основні характеристики та типологія натовпу, соціально-психологічні особливості окремих його різновидів. Етнічні групи. Форми існування етносів та основні етнічні процеси. Поняття етнічної ідентичності та свідомості.
- Чорноморська доктрина.
- Демократизації політичного життя України, утвердження й розвиток громадянського суспільства, успіх соціально-економічних реформ неможливі без врахування потреб та інтересів кожного громадянина.
- Характеристика основних політико-ідеологічних доктрин сучасності.
- Соціально-економічна криза і політична нестабільність в Україні, загострення різноманітних внутрішніх проблем призводятьдо того, що події міжнародного життя у свідомості багатьох наших співвітчизників, відходять на другий план, набувають вторинного значення.
- Параметри розвитку та види політичних конфліктів. Політична криза і політична катастрофа
- 1.1. Соціально-філософський сенс концепту «алгоритм саморозгортання соціального світу»