Віровчення ісламу

Віровчення ісламу, як і будь-якої релігії, передбачає спові­дування системи догматів. Існує воно у сунітському та шиїтсь­кому варіантах. У сунітському варіанті, який сформувався в VII­VIII ст., їх сім:

1.

Віра у всемогутнього, суворого, але справедливого Аллаха пов'язана з уявленнями про кінець світу, Страшний суд, посме­ртну відплату. Ці догми перейшли в іслам з іудаїзму та христи­янства і мало чим відрізняються від трактувань у цих релігіях.

На відміну від догматики, культова практика є досить скла­дною. Вона містить п'ять обов'язкових положень (“стовпів”) ісламу. Деякі мусульманські богослови вважають шостим “сто­впом” віри боротьбу проти “невірних” - джихад, або газават (війна за віру), що було одним з головних обов'язків мусульма­нина, всієї громади на першому етапі історії ісламу. Однак, по­чинаючи з ІХ-Х ст., з'явилися уявлення про вищу форму джи­хаду як про внутрішнє духовне вдосконалення на шляху пі­знання Аллаха.

До головних віросповідальних положень ісламу належать:

2. Віра в ангелів. Склалася в ісламі на підставі коранічних уявлень. Ангели - істоти, які виконують веління Аллаха - охо­роняють рай та пекло.

3. Віра в Святе Письмо. Коран мусульмани вважають свя­щенною книгою ісламу - найвищим одкровенням.

4. Віра в пророків та посланництво Мухаммеда. Про це свід­чить формула: немає Бога, крім Аллаха.

5. Віра в кінець світу та загробне життя.

6. Віра у визначення долі людини Богом.

7. Віра у воскресіння після смерті.

Шиїтська система віровчення, що сформувалася у ХІІ-ХІІІ ст., визнає п'ять догматів:

1. Таухид - єдинобожжя.

2. Адль - справедливість.

3. Нубуваат - пророцтво.

4. Імамат - влада імамів.

5. Киямат - воскресіння.

Принципи ісламського віровчення, викладені в Корані та Суні, покладено в основу моральних і обрядових правил, обо­в’язкових для кожного мусульманина. Вони є джерелом мусу­льманського права - шаріату.