Розуміюча соціологія Макса Вебера. Теорія соціальної дії. Типи соціальної дії. Типи легітимного панування.

М. Вебер основоположник «розуміючої» соціології і теорії соціальної дії, що застосував її принципи до економічної історії, до дослідження політичної влади, релігії, права. Головною ідеєю веберовської соціології є обґрунтування можливості максимального раціонального поводження, що виявляється у всіх сферах людських взаємин.

Соціологія, по Веберу, є «розуміючою», оскільки вивчає поведінку особистості, що вкладає у свої дії певний смисл. Дія людини набуває характеру соціальної дії, якщо в ній присутні два моменти: суб’єктивна мотивація індивіда й орієнтація на іншого (інших).

«Розуміння» ніколи не може бути повним і завжди приблизне. Воно приблизне навіть у ситуаціях безпосередньої взаємодії людей.

Усього ж Вебер виділяє чотири види діяльності, орієнтуючись на можливе реальне поводження людей у житті: цілераціональне, ціннісно-раціональне, аффектне і традиційне.

Лише перші два типи дії цілком відносяться до соціальних, тому що мають справу з усвідомленим смислом. по Веберу, раціоналізація є всесвітньо - історичний процес. Раціоналізується спосіб ведення господарства, управління економікою, політикою. Раціоналізується спосіб мислення людей, так само як і спосіб життя в цілому.

Таким чином, стрижнем веберовської «розуміючої» соціології є ідея раціональності, що знайшла своє конкретне і послідовне вираження в певних типах легітимного панування. У сучасному капіталістичному суспільстві з його раціональним господарюванням (раціоналізації праці, грошового обігу і т.д.), раціональною політичною владою (раціональний тип панування і раціональна бюрократія), раціональною релігією (протестантизм).

2.2.6.