<<
>>

Висновки

1. Суть економічних методів природокористування полягає в збереженні та підвищення продуктивності і цінності природних ресурсів; забезпеченні раціонального їх використання і розширеного відтворення; поліпшенні умов праці та відпочинку людей; збе­реженні типових і унікальних природних комплексів, визнач­них абіотичних і біотичних об'єктів.

2. Принципи раціонального природокористування полягають в наступному:

• господарська діяльність повинна суворо враховувати стан природних ресурсів і умови природного середовища;

• людина еволюційно невіддільна від матеріально-енерге­тичних процесів певної геологічної оболонки землі — біо­сфери;

• регіональні системи господарської діяльності, які вико­ристовують природні ресурси, повинні створюватись в чіткій залежності від кліматичних природних зон;

• пізнання особливостей кожної природної зони та змін, обумовлених господарською діяльністю, повинно будува­тись на всебічному вивченні (аналізі та співставленні результатів) ділянок незайманої природи, що збереглись.

3. Розв'язання проблем раціонального природокористування мо­жна здійснити шляхом глибокого і всебічного вивчення всього комплексу природних ресурсів, обгрунтуванням оптимальних норм використовування та еколого-економічної оцінки приро­дних ресурсів, ефективного територіального розміщення галузей виробництва, прогнозування наслідків господарської діяльності.

4. Однією з основних умов вирішення проблеми раціонального природокористування є впровадження чіткої економічної політики, фундаментальним, регулюючим механізмом якої є адміністративні заходи як регулюючий механізм господарю­вання з метою одержання максимального економічного ефек­ту за умов мінімального нанесення збитку навколишньому природному середовищу.

5. Впровадження еколого-економічних важелів або еколого-еконо- мічних інструментів природокористування створює реальні стимули до більш раціонального використання природних ре­сурсів а також визначає реальні джерела фінансування приро­доохоронної діяльності.

Необхідно пам'ятати, що:

1. Можливість і ефективність застосування різних економічних механізмів-регуляторів зниження антропогенного наванта­ження на природне середовище залежить від рівня їхньої роз­робки. Існуюча система управління природокористуванням — дворівнева. Верхній рівень (регулюючий, керуючий) включає структури державного керування — Міністерство екології і природних ресурсів, державні адміністрації, місцеві органи са­моврядування. Нижній рівень — це підприємства, що предста­вляють певні види небезпеки для навколишнього середовища.

2. Існуюча організаційно-правова структура й економічні ін­струменти є настільки ефективними, наскільки цього можна було б очікувати в існуючих умовах перехідної економіки, що проявляються в недосконалості ринкових і інших механізмів регулювання. Це, у свою чергу, веде до зниження ефективнос­ті, дієвості застосування цих інструментів. Для того, щоб уникнути можливих помилок, усі нормативні документи по­винні піддаватися ретельній перевірці в реальних умовах.

3. Відсутність чітких правил регулювання зобов 'язань підприємств з охорони навколишнього середовища перешкоджає залученню приватного сектора економіки і закордонних інвестицій на вигід­них умовах, що могли б бути істотно розширені. Це, у свою чергу, веде до уповільнення економічного зростання в країні.

4. Збори за забруднення і штрафи можуть стати основою для формування ефективної системи фінансування системи управління природоохоронною діяльністю тільки за умови, що їхні розміри будуть значно збільшені, а також за умови їх­нього збору в повному обсязі.

5. При виборі важелів стимулювання природоохоронної діяльнос­ті повинні враховуватися наступні критерії:

• система платежів повинна служити діючим стимулом до запобігання і скорочення обсягів викидів у навколишнє природне середовище;

• система платежів повинна забезпечувати одержання коштів, які в повному обсязі повинні використовувати­ся для реалізації заходів щодо поліпшення екологічної ситуації в Україні;

• структура і процедури адміністративного керування повинні бути максимально простими;

• система повинна повною мірою виконувати принцип «забруднювач платить»;

• вона не повинна стримувати заходи щодо утилізації, ре­генерації ресурсних цінностей і переробки відходів;

6.

Еколого-економічні інструменти є могутніми важелями зкологізації системи виробництва і споживання продукції. Різ­номаніття форм еколого-економічних інструментів створює багатий спектр можливостей цілеспрямованого екологічно орієнтованого впливу на економічні інтереси суб'єктів госпо­дарювання. Уміле використання цих можливостей в поєднанні з іншими методами управління дозволяє ефективно вирішува­ти складні еколого-економічні проблеми в рамках механізмів саморегуляції ринкової економічної системи.

Питання до самоперевірки

7. В чому полягає мета раціонального природокористування?

8. Сформулювати основні задачі раціонального природокорис­тування.

9. Перелічити принципи раціонального природокористування.

10. Назвати та охарактеризувати основні форми еколого-еконо- мічних інструментів природокористування.

11. Що є науковою основою для визначення розмірів плати за при- рордні ресурси?

12. Що є критерієм для розрахунку платежів за забруднення?

13. Основа розрахунків величини екологічних збитків.

14. В чому полягає відносна умовність форм еколого-економічних інструментів природокористування?

Рекомендовані теми для написання рефератів

15. Економічні проблеми регіону та стан його навколишнього природного середовища.

16. Охорона та ефективне використання земельних ресурсів.

17. Охорона та раціональне використання лісу як однієї з найва­жливіших складових біосфери.

18. Економічний розвиток та зростаючий дефіцит мінерально- сировинних ресурсів.

Література для поглибленого вивчення теми

1. Економічна інтеграція і глобальні проблеми сучасності. Навч. пос. — 2005. — 206с.

2. Мельник Л. Г. Екологічна економіка: Підручник. — Суми: ВТД «Університетська книга», 2002. — 346с.

3. Герасимович В. Н, Голуб А. А. Методология экономической оценки природных ресурсов. — М.,1987.

4. Голуб А. А., Струкова Е. Б. Экономика природопользования. — М.,1995.

5. Соколов В. И. Природопользование в США и Канаде: экономиче­ские аспекты.. — М.,1990.

6. Сухотин Ю. В. Методологические вопросы оценки прироных ресурсов. Раздумья о земле. — М.,1985. — С.184-200.

7. Голуб А. А., Струкова Е. Б. Экономика природных ресурсов. — М.: Аспект Пресс,1998.

8. Буркинский Б. В., Ковалева Н. Г. Экономические проблемы при­родопользования. — К.: Наук. думка,1995.

9. Кашенко О. Л. Екологічний аспект економічних категорій. — К.: Вища школа,1999.

10. PearceD., TurnerK., Bateman !.Enulronmental Economics. An Elementary Intriduction. The John Hopkins CJniuersity Press, Baltimore, 1993.

<< | >>
Источник: Юрченко Л. І.. Екологія. Навчальний посібник. - К.: «Видавничий дім «Професіонал», Центр учбової літератури,2009. - 304 с.. 2009

Еще по теме Висновки:

  1. Висновки до розділу 2
  2. Висновки до третього розділу
  3. Висновки до п'ятого розділу
  4. Висновки
  5. Висновки
  6. Висновки
  7. Висновки
  8. Висновки
  9. Висновки
  10. Висновки
  11. Висновки
  12. Висновки до розділу 1
  13. Висновки до розділу 3
  14. Висновки до першого розділу
  15. Висновки до другого розділу
  16. Висновки до четвертого розділу
  17. Висновки до шостого розділу
  18. Розуміння світового суспільного прогресу як явища приводить до висновку про циклічність будь-якого розвитку, який передбачає можливість і високу ймовірність наступу тимчасового відкату тих процесів, що раніше визначали хід і зміст міжнародного життя людства.
  19. ЗМІСТ
  20. Зміст