Висновки до першого розділу
Філософські засади формування загальної теорії управління полягають у обґрунтуванні природи, сутності, змісту і форм управління технічними, біологічними і соціальними системами, а також у формуванні організаційної свідомості, організаційного світогляду і культури, створенні ідеології і методології дослідження, є концептуальною основою для практичної розробки завдань створення цілісної загальної теорії управління.
Для задоволення потреб філософського забезпечення вивчення когнітивних засад формування загальної теорії управління на практиці сформувався окремий напрямок філософської рефлексії - філософія управління.Проблеми і гальмування у створенні загальної теорії управління полягають у тому, що філософи майже за дві тисячі років ще “не дійшли” до феномена управління, а теоретики менеджменту, навпаки, ще “не піднялися” до філософії. На практиці склалася і існує ситуація нейтралітету, тобто ціле дорівнює сумі своїх частин. Цей стан заважає розвитку науки - кібернетики, загальної теорії управління, інтегративної теорії управління, або тектології.
Аналіз філософських концепцій Сходу і Заходу у дискурсі їх відносин до феномена управління свідчить про те, що вони по- різному підходять до його сприйняття: на Сході управління сприймається у органічній єдності технічних, біологічний і соціальних систем і людини, що підкоряється законам цілого, а на Заході культивується протилежний підхід, що абсолютизує раціоналізм і підвищує цілераціональну спроможність людини, що має усе підкорити власній волі, інтересам і потребам.
У ході ретроспективного аналізу філософських підходів до формування органічної і загальної теорії управління у просторі різних культур, народів і часів з’ясовано, що глибинна суть проблем управління незмінна, міняються лише історично певні форми вирішення тієї або іншої управлінської проблеми.
Сучасний стан справ у сфері управління супроводжується вибухом концепцій управління, що свідомо чи несвідомо спрямовані до визнання організменого устрою соціального світу, тобто тяжіють до китайського світосприйняття місця і ролі особистості у Всесвіті, що розкриває перспективи узагальнення світоглядних засад загальної теорії управління, оскільки технічні, біологічні і соціальні системи є породженням одного суб’єкта - людини.
Методологічна складова цієї роботи полягає у відборі комплексу засобів аналізу для створення філософії управління, у фарватері якої мають бути обґрунтована специфіка організаційної свідомості, організаційного світогляду, ідеології і методології вивчення філософських засад формування загальної теорії управління технічними, біологічними і соціальними системами. Для їх приведення до органічної єдності пропонується застосувати запропонований М. Фуко диспозитив, що має спроможність звести у ціле різнобічні характеристики і врахувати при цьому їх специфіку.
Визнано, що реалізації мети цього дослідження сприяє системний підхід і принцип діяльності щодо вивчення філософії управління; позначена низка принципів і методів, що має найбільшу ефективність, провідним технологічним напрямом дослідження визнано метод сходження від абстрактного до конкретного. Категоріальний апарат вибудовує семантичне поле когнітивного аналізу і сприяє створенню аналітичних алгоритмів аналізу філософії управління.
Наступний крок у дослідженні має бути пов’язаний з аналізом філософії управління як системного методологічного засобу, що націлений на філософське забезпечення основних світоглядно- ідеологічних і методологічних засад формування загальної теорії управління.
Еще по теме Висновки до першого розділу:
- Висновки до розділу 2
- Висновки до третього розділу
- Висновки до п'ятого розділу
- Висновки до розділу 1
- Висновки до розділу 3
- Висновки до другого розділу
- Висновки до четвертого розділу
- Висновки до шостого розділу
- 8.2. ЗАХІДНІ СОБОРИ ПЕРШОГО ТИСЯЧОЛІТТЯ
- Висновки
- Католицизм як один з головних напрямів у християнстві остаточно сформувався внаслідок першого великого розколу (поділу церков) у християнстві в 1054 р.
- З першого погляду інколи здається, що кожна людина у суспільстві існує сама по собі, керується власною волею, розумом і почуттями, приймає виключно власне рішення й реалізує його власними засобами
- Розуміння світового суспільного прогресу як явища приводить до висновку про циклічність будь-якого розвитку, який передбачає можливість і високу ймовірність наступу тимчасового відкату тих процесів, що раніше визначали хід і зміст міжнародного життя людства.
- Розділ II ШЛЮБ
- Розділ 1. Європа
- Розділ 2. Україна
- Розділ 11 ПРОТОРЕФОРМАЦІЯ