Висновки

1. Під моніторингом навколишнього середовища слід розуміти комплексну систему спостережень, оцінки та прогнозу зміни стану навколишнього середовища під впливом антропогенних факторів.

2. Метою екологічного моніторингу є оптимізація відносин лю­дини з природою, екологічна орієнтація господарської діяльно­сті.

3. Основними задачами екологічного моніторингу є спостеріган­ня за станом біосфери; оцінка та прогноз її стану; визначення ступеню антропогенного впливу на навколишнє середовище та виявлення факторів та джерел впливу.

4. В залежності від критеріїв оцінки стану навколишнього сере­довища існують різні види моніторингу, наприклад, біоеколо- гічний (санітарно-гігієнічний), геоекологічний (природно — господарський), біосферний (глобальний), супутниковий. гео­фізичний, кліматичний, біологічний та ін.

5. В залежності від масштабів об'єкта спостереження розрізня­ють три рівні екологічного моніторингу навколишнього при­родного середовища: глобальний, регіональний та локальний.

6. Державний моніторинг навколишнього природного середови­ща — це система спостережень, збору, обробки, передачі збе­реження та аналізу інформації про стан навколишнього при­родного середовища в країні, прогнозування його змін та роз­роблення науково обгрунтованих рекомендацій для винесення управлінських рішень.

Запитання для самоперевірки

1. Дати визначення екологічного моніторингу.

2. Сформулювати цілі та задачі екологічного моніторингу.

3. Чому, де і коли вперше виникла міжнародна домовленість про визначення поняття «моніторингу» та необхідність створен­ня цієї системи?.

4. Які Ви знаєте види екологічного моніторингу? За якою озна­кою вони поділяються?

5. Назвати та охарактеризувати основні рівні екологічного мо­ніторингу.

6. Назвати та охарактеризувати основні наукові напрямки дослі­джень в рамках системи глобального екологічного моніторингу.

7. Обгрунтувати необхідність створення глобального екологіч­ного моніторингу.

8. Охарактеризувати державну систему моніторингу навколи­шнього середовища України.

9. В чому полягають основні задачі удосконалення державного моніторингу України?

10. Дати стислу характеристику екологічного моніторингу Украї­ни за основними об'єктами дослідження (атмосфера, поверхневі та підземні води, землі, демографічний стан, здоров'я населення)

Теми для написання рефератів:

1. Екологічний моніторинг України.

2. Екологічний моніторинг міста або району проживання..

3. Моніторинг атмосферних забруднень по регіонах України.

4. Моніторинг екологічного стану річок України.

Література для поглибленого вивчення теми

1. Израэль Ю. А. Экология и контроль состояния природной сре­ды. — М.: Гидрометеоиздат, 1984. — 560 с.

2. Охрана окружающей среды: Учебник для вузов /Под ред. Дуга- нова Г. В. — К.: Высш. шк, 1988. — 304 с.

3. Охрана и оптимизация окружающей среды /Под ред. Лапте­ва А. А. — К.: Лыбидь, 1990. — 256 с.

4. Временная методика нормирования временных выбросов в атмосферу. — М.: Главпромстройиндустрия, 1994. — 26 с.

5. Расчет рассеивания вредных веществ в приземном слое атмо­сферы к проекту ПДВ и ВСВ. — Харьков: Харьковский центр НТТМ «Практика», 1989.

6. Вронский В. А. Прикладная экология: Учебное пособие. — Рос­тов-на-Дону: Изд. Феникс, 1996. -512 с.

7. Хоружая Т. А. Методы оценки экологической опасности. — М.: «Экспертное бюро — М». 1998. -224 с.

8. Рахманин Ю. А. и др. Новые нормативные документы, по конт­ролю качества питьевой воды. — М.: Водоснабжение и питье­вая техника, 1995. — № 12.

9. Экология: учебное пособие /Под ред. Боголюбова С. А. -М.: Изд. Знание, 1997. — 288 с.

10. Некос В. Е. Основы общей экологии и неоэкологии. Ч.2. — Х.: Изд. ХГУ, 1998. — 156 с.

11. Акимова Т. А., Хаскин В. В. Экология: учебное пособие. — Х.: Изд. ЮНИТИ, 1998. — 400 с.

12. Лозанская И. Н, Орлов Д. С., Садовникова Л. К. Экология и охрана биосферы при химическом загрязнении. — М.: Высшая школа, 1998. — 287 с.

13. Охрана окружающей среды: учебное пособие /Под ред. Бело­ва С. И. — М.: Высшая школа, 1991. — 319 с.

14. Щорічні Національні доповіді про стан навколишнього природ­ного середовища України.