<<
>>

Висновки до розділу 1

Дослідивши основні принципи, форми виборчих систем, ми дійшли таких висновків:

1. Вибори є найпоширенішою формою прямого народовладдя, яка постійно та періодично застосовується у більшості країн світу.

Шляхом виборів формуються органи публічної влади - парламент, обирається глава держави,

іноді глава уряду, судові органи та органи місцевого самоврядування. Тому вибори слід визначити, як форму прямого народовладдя, процедура якого визначена у конституції та виборчому законодавстві, що здійснюється з метою формування представницьких органів державної влади та місцевого самоврядування, їх легітимації шляхом передачі владних повноважень від народу до обраних ним представників. З феноменом виборів тісно пов'язане поняття виборчої системи, яка відіграє важливу роль у політичному житті суспільства. Вона впливає на формування партійної системи, різноманітних виборних органів та забезпечує стабільність їх функціонування. Отже, виборчу систему слід визначити як законодавчо врегульований порядок формування виборних органів держави та органів місцевого самоврядування, який визначає організацію виборчого процесу та його учасників, процедуру голосування й встановлення результатів виборів.

2. Нами уточнено поняття “вибори” та “виборчі системи”. Запропоновано під поняттям “вибор” розуміти форми прямого народовладдя, процедура якого визначена у конституції та виборчому законодавстві, що здійснюється з метою формування представницьких органів державної влади та місцевого самоврядування, їх легітимації шляхом передачі владних повноважень від народу до обраних ним представників. Під поняттям “виборча система” доцільно розуміти законодавчо врегульований порядок формування виборних органів держави та органів місцевого самоврядування, який визначає організацію виборчого процесу та його учасників, процедуру голосування й встановлення результатів виборів.

3. Виборча система безпосередньо залежить від низки політико-правових чинників, які, своєю чергою, впливають на її становлення та розвиток.

З-поміж таких чинників слід виокремити три основні: політичний (тип політичного режиму), внутрішньо-національний (електоральне законодавство) та міжнародний (міжнародно-правові акти). Демократія, передусім через демократичний політичний режим, виступає ключовим чинником формування та функціонування виборчої системи, оскільки її основний зміст виявляється

через інститут виборів. Формування виборчої системи забезпечується, зокрема, такими загальновідомими демократичними принципами: принципом

представницького характеру державної влади; принципом виборності влади; принципом плюралізму та свободи політичної діяльності; принципом визнання в державному і громадському житті верховенства права. Виходячи із цих принципів, забезпечується формування та функціонування таких двох основних структурних компонентів виборчої системи, як виборче право та виборчий процес, які складають основу будь-якої виборчої системи, незалежно від її типу. Отже, виборча система, яка функціонує в межах демократичного політичного режиму, з одного боку, побудована на зазначених демократичних принципах, а з іншого, через інститут виборів надає їм реального змісту.

4. Виходячи із зазначеного, сформульовано авторське визначення “демократична виборча система” під яким слід розуміти, виборчу систему, яка функціонує в межах демократичного політичного режиму і побудована на принципах: представницького характеру державної влади, виборності влади, плюралізму та свободи політичної діяльності, визнання в державному і громадському житті верховенства права, рівності та невід'ємності громадянського права на владу.

5. Відсутність у державі демократичного політичного режиму, в основі якого лежать розглянуті демократичні принципи, зумовлює існування недемократичної виборчої системи, надаючи їй авторитарних або навіть тоталітарних ознак. Тому наявність у державі демократичного політичного режиму виступає політичним чинником формування та функціонування демократичної виборчої системи. Закріплення загальних принципів виборчого права на законодавчому рівні в конкретних країнах призводить до формування національного електорального законодавства, норми якого містяться переважно у конституціях та законах про вибори. Встановлюючи правове поле для функціонування виборчої системи, електоральне законодавство безпосередньо визначає її характер та особливості. Тому електоральне законодавство виступає головним внутрішньо-національним чинником формування та функціонування

виборчих систем. Окрім зазначеного, на виборчу систему опосередковано впливають норми міжнародного права, які через ратифікацію стають частиною внутрішньо-національного законодавства держави. Тому третім визначальним чинником формування та функціонування виборчих систем є міжнародний чинник, який виявляється через дію норм міжнародно-правових актів, що визначають міжнародні виборчі стандарти.

<< | >>
Источник: БАТУРА СЕРГІЙ ВАСИЛЬОВИЧ. ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ВИБОРЧИХ СИСТЕМ УКРАЇНИ ТА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ: ПОРІВНЯЛЬНО-ПРАВОВИЙ АНАЛІЗ. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук. Київ - 2015. 2015

Еще по теме Висновки до розділу 1:

  1. ВИСНОВКИ
  2. ВИСНОВКИ
  3. ВИСНОВКИ
  4. ВИСНОВКИ
  5. ВИСНОВКИ
  6. ВИСНОВКИ
  7. ВИСНОВКИ
  8. ВИСНОВКИ
  9. Содержание
  10. СТРУКТУРИРОВАНИЕ ОПЦИОНА В СДЕЛКАХ
  11. § 5. Деятельность КФХ
  12. 11. Проблемы развития административной юстиции в России.