Висновки до третього розділу

Наш здобуток у цій сфері полягає у використанні засобів філософії управління для аналізу походження, становлення, функціонування і розвитку управління сучасними технічними системами, до яких віднесені: комп’ютерні мережі, космічні і військові об’єкти, залізниці, повітряне сполучення, атомні станції, котли, літаки, автомобілі та інші продукти інноваційної інженерної діяльності.

Саме у сфері управління технічними системами автори відтворили семантичне поле, яке демонструє нам шлях, пройдений дослідниками і інженерами у створенні систем управління технічними монстрами сучасності. Висновки, що випливають з наведеного вище дослідження управління технічними системами як різновиду соціального управління, полягають у наступному: по- перше, початок був покладений світоглядними актами, що створили у кінцевому підсумку світоглядно-ідеологічне підґрунтя спочатку для створення, а згодом і управління технічними системами. Прикладом може слугувати філософія управління сучасним Інтернетом та іншими соціальними мережами.

По-друге, ми довели, що існує оригінальний методологічний інструментарій для розробки і реалізації управління складними технічними системами. Серед їх винаходів особливо продуктивними виявилися системний аналіз, принципи побудови операціональних систем, засоби автоматизованого системотехнічного проектування управління виробничими системами (УВС) та визначення їх місця і ролі у системах автоматизованого управління виробництвом.

По-третє, сформована категоріальна матриця управління технічними системами, що дозволяє використовувати навіть нечітке знання і нечіткі нейронні мережі для управління соціальним розвитком сучасної спільноти.

По-четверте, завдяки філософії управління стає можливим розпізнавати існуючі і формувати якісно нові парадигми нечіткого управління планетарною спільнотою. Тут маються на увазі парадигми: а) логічного управління, б) ситуаційного управління, в) паралельного багатоцільового управління; г) інтелектуального лінгвістичного управління, д) реляційних систем управління, є) адаптивного управління та ін.

По-п’яте, наявність такої кількості парадигм управління технічними системами дозволяє, навіть потребує, подальшого філософського узагальнення, що має інтенсивно відбуватися, на нашу думку, у двох напрямах, а саме: розробки теорії управління технічними системами як логічний крок у зведенні названих вище парадигм до завершеного вигляду, а у подальшому розвитку - стати невід'ємною частиною загальної теорії управління, оскільки філософія управління свідчить про органічну єдність технічних, біологічних і соціальних систем.

Позитив торкається також філософських узагальнень управління технічними системами, що спочатку забезпечили вплив людини на першу природу у вигляді системи машин для пошуку, видобування і переробки природних копалин на корисні для неї продукти праці, а сьогодні, завдяки винаходу комп'ютерів, проникають у третю природу або смисловий горизонт (ноосферу), що обслуговує наш соціальний світ, задовольняючи, головним чином, інтелектуальні потреби.

Наша розвідка у сфері управління технічними системами має окрему ціннісну оцінку з погляду загальної мети дослідження - уточнення специфіки цього явища для порівняльного аналізу з управлінням біологічними і соціальними системами. Водночас звернемо увагу на той факт, що техніка стала швидко охоплювати усі горизонти буття сучасної людини. Біоценоз - біологічні форми життя на Землі - дедалі більше витісняється техноценозом.

Зміщення акцентів у саморозгортанні світу техніки з системи машин з переробки природних копалин на систему машин, що втручається у світ лінгвістики і смислових субстратів, є безперечним і спостережуваним рухом саморозгортання світу техніки. За людиною залишається притаманна саме їй ціннісна компонента соціального розвитку, оскільки вона ґрунтується на потребах людини. Причиною його, світу техніки, появи є забезпечення людини низкою продуктів, у першу чергу, їжею, одягом, житлом, засобами пересування, що задовольняють, головним чином, її фізичні або вітальні потреби. У другу чергу, оволодіння зовнішнім середовищем, як джерелом задоволення вітальних потреб людини і сферою подальшого проживання, мається на увазі навколоземний простір і так званий Ближній Космос.

Наступними діями дослідників треба провести застосування філософії управління окремо до соціальних і біологічних систем. І тільки після цього можна буде приступити до узагальнення форм прояву закономірностей управління у трьох сферах одночасно. Але це вже перспективи, що знаходяться за межами нашої наукової розвідки.