Висновки до четвертого розділу
Аналіз світоглядно-ідеологічної складової управління біологічними системами довів, що немає сталих поглядів на ідеологічні підходи до управління біосферою. Об’єкт управління настільки складний, що світоглядно-розпорядча діяльність світової спільноти виявилася нездатною подолати кризу поглядів на це явище.
Зміст і форми управлінської діяльності мають поверховий вигляд, а тому не подають явище у повному обсязі проблем. Людина обмежується аналізом “гарячих проблем” - екологічного характеру, наприклад, вимирання популяцій, забруднення середовища, озонових дірок, нестачі питної води та ін. Як вихід з цього глухого кута автор пропонує реалізувати ідею екогуманізму в якості ідеології управління біологічними системами.Морфологія біосистеми не проглядається, а потреба є відтворити її у розрізі рослинних, тваринних, людських організмів і організаційних форм їх сумісного буття, і тому важко спроектувати навіть у думках адекватну їй структуру управління біотом живого. Водночас ми спостерігаємо на усіх рівнях організації живого елементи системи управління: суб’єкт і об’єкт управління, програми управління, засоби впливу на об’єкт, гомеостаз і зворотні зв’язки. Специфікою морфології органу управління є те, що суб’єкт і об’єкт управління належать біологічному цілому, і тому організація взаємодії з зовнішнім середовищем і в середині популяції є функцією організму.
Функціональний аналіз довів, наскільки складна морфологічна структура біологічних систем забезпечує функціонально багате життя живого, як на рівні організмів, так і на рівні популяції. Одних видів гомеостазів можна нарахувати декілька десятків. І це, коли інші рівні буття морфологічних одиниць не розглядалися взагалі, наприклад, клітинний, цитоплазмовий, тканинний, системи фітоценотичного регулювання та ін.
Ми побачили, наскільки складно йде теоретичний пошук світовою спільнотою механізмів управління біологічними системами.
Він має наративний характер, оскільки більше ґрунтується на досягненнях практики, ніж на логіці розвитку біосфери. І є сенс погодитися з іншими дослідниками, що на цьому рівні організації буття універсуму провідним видом управління слід розглядати рефлексивне управління, оскільки живі організми мають таку властивість як розсудлива діяльність (Л. Крушинський).Детально розкрито специфіку екологічного менеджменту, що має регулювати поведінку людини у горизонті управління екологічними детермінантами організації життя людини у організаційній взаємодії “людина - природа - космос” на засадах екогуманізму.
Для нас важливо, що наведені вище властивості біологічних систем цілком збігаються за структурою з управлінням технічними системами. Це означає, що і категоріальний апарат, і ідеологія побудови нашого дослідження також знайшла своє підтвердження. Водночас ми усвідомлюємо, що у житті процеси управління біологічними системами відбуваються значно складніше, ніж ми їх тут відтворили, самі біологічні структури - надзвичайно складні і самодостатні, а механізми - більш витончені.
Еще по теме Висновки до четвертого розділу:
- Висновки до розділу 2
- Висновки до третього розділу
- Висновки до п'ятого розділу
- Висновки до розділу 1
- Висновки до розділу 3
- Висновки до першого розділу
- Висновки до другого розділу
- Висновки до шостого розділу
- Висновки
- Раздел четвертый Философия человека