Релігійний культ у Дворіччі

У шумеро-аккадській релігії, відповідно до анімістичних і міфологічних концепцій, склався релігійний культ з числен­ними магічними і фетишистськими положеннями.

Головним актом цього культу були жертвоприношення численним богам з безлічі приводів.

аккадців були людські жертвоприношення, але до III тис. до н.е. вони вже зникли. Боги стали харчуватись тими самими продуктами, що й люди. Жертовні продукти (м'ясо, хліб, овочі тощо) поїдалися жерцями і общинниками. Останні спожива­ли м'ясо тільки під час жертвоприношення.

На честь богів влаштовувались свята, під час яких відбу­валися святкові церемонії і театралізовані вистави з музич­ним супроводом. Святково прикрашені фігури богів на розкі­шно вбраних човнах урочисто проводилися по зрошувальних каналах або проносилися по вулицях і дорогах з метою вибла­гати у них прихильності і доброго врожаю. Для протидії злим духам теж здійснювались відповідні церемонії, навіть зі зни­щенням цих богів.

Розробка і здійснення культу були справою численного жрецтва, що вже тоді становило привілейну соціальну групу.

Вже в шумеро-аккадській релігії анімістичний пантеон містив у собі не тільки добрих, а й злих духів, яких очолювали Анунакі та Учігі, що уособлювали хвороби та всілякі лиха. Хвороби насилалися на людей духами, кожний з яких мав свою сферу лихого діяння: Ашакку викликав хворобу голови, На- матару - горла, Алу - грудей тощо. Для протидії злим духам застосовувались магічні заклинання, амулети, обереги. Вели­кого розвитку набрали обряди лікувальної, охоронної магії.

Магічна сторона в шумеро-аккадській релігії набула особ­ливого значення зі зміцненням і збільшенням особливої гру­пи людей, яка брала на себе обов'язки зносин з богами та слу­жіння їм. Це були жерці.

Поряд з релігійними і магічними обрядами жерці викону­вали функції провидців і ворожбитів, були навіть спеціалізо­вані на цьому так звані бару. Ворожили на тваринах, особливо на нутрощах жертовних тварин (т. з. гепатоскопія), “розгаду­вали” сни, тлумачили різні прикмети. Уся ця система воро­жінь релігійного культу дістала назву мантики.