Культ Мітри

У стародавньому Ірані, поряд з зороастризмом, досить значного поширення набрав культ Мітри (Міффи). Мітра - один з індо-іранських богів, що шанувався в Стародавній Індії і Мітанні.

Виникнення культу Мітри відносять до початку І тис. до н.е. Із становленням і поширенням у Стародавньому Ірані зо­роастризму Мітра потрапив до пантеону зороастрійських бо­гів. Але мав і самостійне значення. Артакіеркс ІІ (405-362 рр. до н.е.) з Ахеменідів, за кілька десятиріч до загибелі династії від меча Александра Македонського, надав йому статус офі­ційного культу, який дістав назву мітраїзм.

Мітраїзм мав виразну гуманістичну спрямованість. Він проголошував рівність, солідарність і взаємну підтримку се­ред своїх послідовників, тим, хто сповідував мітраїзм, обіцяв безумовне потойбічне блаженство. Мітрі приписувалися та­кож роль рятівника, месії.

Мітраїзм розвивав і поглиблював зороастрійську дуаліс­тичну концепцію, а також зороастрійську етику.

Гуманістична спрямованість мітраїзму стимулювала його поширення і живучість. Він продовжував бути популярною релігією в елліністичному світі, в І ст. н.е. - добре відомий ри­млянам, а з ІІ-го - і в усій Римській імперії. Мітраїзм відіграє роль одного з джерел і серйозного конкурента християнства. Саме з мітраїзму християнство взяло поглиблену ідею потой­бічного існування, воскресіння і безсмертя, переміщення ідеї врятування в етичну площину.

Культ Мітри був пов’язаний з поклонінням сонцю. Наро­дження цього бога святкувалося в дні найнижчого сонцесто­яння, а саме - 25 грудня, коли день починав зростати. У мітра- їстів це було головне релігійне свято.

Мітраїсти вчиняли релігійні збори, на які допускалися лише чоловіки з числа посвячених у дійсні члени мітраїстсь- ких общин. Збори відбувались таємно. На них справляли об­ряд жертвоприношення Мітрі, відбувалися культові трапези.

Культ Мітри особливого поширення набрав в епоху Са- санідів у ІІІ-УІІ ст., а потім був витіснений ісламом.