2.4. РЕЛІГІЯ ІНКІВ

Окрім майя й ацтеків третьою високою цивілізацією, розбу­дованою індіанцями, була Імперія інків. Самі інки називали свою країну Тауантинсуйю, що означає «чотири об'єднані провінції».

Імперія інків розвивалась із блискавичною швидкістю.

В 1492 році Христофор Колумб відкрив Америку. Втім, перши­ми землями, на які ступила нога європейця, були острови на схід від Американського континенту, а згодом і американський берег Атлантичного океану.

Інки створили високорозвинену культуру. Іспанські колоні­затори відзначали, що в цій країні майже не було злочинності. Цього інки досягли суворістю своїх законів, які викладалися чітко та доносились до кожного мешканця імперії. Дуже часто інки застосовували смертну страту. Інки розвинули особливий тип економіки, де держава мала контроль над усіма виробника­ми матеріальних благ і самостійно розподіляла блага між насе­ленням. Це не дозволило інкам створити клас вільних ремісни­ків чи селян, а також вільну торгівлю. При майже абсолютному державному розподілі благ, інкам не потрібні були й гроші. Зви­чайно, вони мали власну валюту, однак використовували її пере­важно для зовнішніх товарно-грошових операцій.

Інки активно розбудовували дороги, які були необхідни­ми для комунікації і адміністрування величезної імперії. В час прибуття іспанців, інки користувалися 25 тисячами кілометрів діючих доріг. Також великим досягненням інків була пошта, до якої в різний час належали від п'яти до семи тисяч відділень, в кожному з яких працювали по два працівники. Інки мали свій прапор - прямокутне полотно, на якому розміщувались сім ко­льорів веселки. Інки розвинули літературу, музику, театр та інші форми мистецтва, а також вузлове письмо.

• РЕЛІГІЙНІ УЯВЛЕННЯ

Головним джерелом інформації про культуру і релігію ацтеків є звіти католицьких місіонерів, які прибули до Америки вслід за конкістадорами. Місіонери вклали колосальну працю не тільки в поширення християнства серед індіанців, а й у збереження культурних пам'яток корінного населення Америки.

Оскільки цивілізація інків є синтезом численних культур, які об'єдналися в імперії, то й релігійні уявлення ввібрали в себе елементи різних культур, хоч і фоном стали автентичні віруван­ня народу кечуа. Релігія інків має численні схожості з релігіями інших індіанських цивілізацій, втім вона має особливість, яка ви­різняє її з-посеред релігій Америки. Цією особливістю є яскраво виражений монотеїзм. Фактично, в основі всіх релігій давнини лежить прамонотеїзм, тобто переконання, що існує Єдиний Бог, який однак виражається через свою Мана та численних духів. Однак в більшості релігій більша увага зосереджена саме на ду­хах, які є вираженнями Єдиного Бога. В релігії інків, натомість, присутній чіткий наголос на Богові, який є головним предме­том культу, а всі інші духи сприймаються не як окремі сутності, а тільки як партикулярні прояви Бога. Бога в релігії інків нази­вали Віракоча. Він - творець всього сущого і управитель світу. Віракоча присутній у всьому сущому. Ті речі, через які Віракоча діє в житті народу, інки називали уака - священні речі чи місця. Інки не мали окремого терміну для окреслення полінезійської Мана, однак мали термін (уака), яким називали ті речі і місця, в яких діяла Мана. Уака могло бути будь-що: гори, водні джерела, а найвищим уака був імператор. Всі духи, яких релігія інків на­лічувала безліч, були уака.

Інки розділяли духів на два ранги. До першого рангу належа­ли: Апу (володар гір), Атагучу (помічник Віракочі при створенні світу), Апокатекиль та Ільапа (володарі грому і блискавки), Ва- накаурі (володар веселки і предок імператорського роду), Час­ка (володарка сходу і заходу, планети Венери, опікунка дівиць), Часка Кольур (опікунка квітів, дівиць і планети Меркурій), Кука Мама (опікунка здоров'я і щастя; інки вважали, що її тіло стало першою рослиною коки), Кунірайа (опікун вагітності і Місяця), Копакаті (опікунка озер), Екеко (опікун добробуту, плідності і ра­дості), Мама Сара (опікунка зерна), Пача Камак (творець Землі), Парьякака і Кон (духи води, бурі, дощу), Супай (володар смерті і демонів, правитель підземного світу), Уркагуарі (дух металів і дорогоцінного каміння), Уркачільай (опікун тварин), Мама Аль- па (Мати-Земля), Мама Коча (опікунка моря, риб і рибалок), Ма­ма Пача (опікунка посівів і збору врожаю), Мама Кілья (опікунка шлюбу) та інші.

Особливе сакральне значення в релігії інків відігравав культ імператора. Інки вірили, що імператор є нащадком Сонця, і са­ме його походження є джерелом його влади. Щоби кров Сонця в особі імператора не змішалась із кров'ю простих людей, інки строго регламентували його сімейні зв'язки. Імператор одружу­вався тільки зі своєю сестрою. Так його діти бути стовідсоткови­ми нащадками Сонця. Якщо в імператора були діти не від закон­ної дружини, вони визначались законними, але права на спадок трону не мали. Все, чим користувався або чого торкався імпе­ратор, було священним. Він вважався не тільки правителем, а й володарем всього, що знаходилось на Землі. Тому він, або ним уповноважені чиновники, мали повне право розпоряджатися і перерозподіляти всі матеріальні блага, які продукували його громадяни. Знаком влади імператора була шерстяна пов'язка на голові, в яку встромлювали кістку і три пір'їни. Коли імператор помирав, його тіло було священним. Його бальзамували і хоро­нили у спеціальній гробниці в Куско. Місце поховання імперато­ра було місцем культу. Для кожного померлого імператора при­значалися окремі жерці, які виконували культи, посвячені його особі. Померлим імператорам встановлювали статуї, які також були предметом культу.

В інків не було окремого уявлення про простір і час, натомість існувало єдине поняття часопростору. Тому час і простір інки на­зивали одним словом «пача». Часопростір вони поділяли на три світи: Хана Пача - небесний світ, у якому перебував Віракоча і духи вищого рівня, Кай Пача - земний світ, де мешкають люди і духи нижчого рівня, Уку Пача - підземний світ, де перебувають померлі. Інки не мали чіткого космогонічного міфу. Розповідь про історію світу вони починали з першого імператора Манко Капака. Одні міфи розповідають про те, що він - син Віракочі, а інші - Інті. Проте, якщо врахувати, що Інті не окреме божество, а тільки вираження Віракочі, то ці міфи не суперечать один одно­му. Інті вислав Манко Капака і його братів та сестер на Землю, щоби вони спорудили йому храм. Так вони опинились у Андах, де збудували місто Куско і храм Сонця. Культ релігії інків не був унікальним. В ньому присутні всі головні риси, притаманні ре­лігіям інших високорозвинених індіанських народів Месоаме- рики. Інки практикували людські жертвоприношення, однак вкрай рідко.