<<
>>

Халдейська релігія

На завершення цього розділу слід розповісти про релігію народу, який жив на півночі Малої Азії, на території стародав­нього Ірану, в ІІ-І ст. до н.е. і був тісно зв'язаний з Дворіччям.

Мова йде про уратів, чи халдів.

На початку І тис. до н.е. на просторі між південними час­тинами Чорного і Каспійського морів, на південь від Кавказь­кого хребта, на Вірменському нагір'ї, існувала могутня старо­давня держава Урарту.

Урарти ще з кінця ІІ тис. до н.е. утворювали міста-держави типу номових. Найважливішими серед них були місто Муца- цир, центр культу бога Халді, і місто Тушпа (сучасне місто Ван у Туреччині) - центр культу бога сонця Шівіні. Об'єднання їх привело до утворення держави зі столицею в м. Тушпа.

У ІХ-УІ ст. до н.е. царство Урарту займало все Вірменсь­ке нагір'я, північну Сирію і північні райони Дворіччя, на пів­ночі - значну частину Закавказзя. Це була типова східна дес­потична держава, в якій основною масою виробників були общинники, але застосовувалася і рабська праця. Під час за­гарбницьких походів, які були для урартів здебільшого успіш­ними, бо були добре озброєні залізною зброєю, здобували ве­личезну здобич у вигляді різного майна і полонених з мирно­го населення. Більшість полонених чоловіків знищували, за­лишали тільки хлопчаків і жінок. Частину з них перетворюва­ли на рабів, частина входила в общини.

З об'єднанням дрібних держав і утворенням адміністра­тивної системи держава Урарту зміцнюється. Особливого ро­звитку вона досягла за часів царювання Менуа (бл. 810-786 і 781 рр. до н.е.) та Аргішті І (786-764 р. до н.е.). Відбувається впорядкування культу богів, примусово утверджується культ бога Халді. Встановлюється загальнодержавна система жерт­воприношення. Муцацирський храм бога Халді стає головним державним храмом; у ньому коронували урартських царів, там збереглися царські скарби. Існували і менші храми, а також святилища перед нішею в скелі чи перед кам'яною стелою на честь бога Халді.

Таке святилище називали “вратами бога Халді”. Храми і святилища обслуговувались корпорацією же­рців і мали великі багатства.

У культі бога Халді значне місце посідала магія. Жерці бога Халді - халдейські мудреці уславилися ворожінням та віщу-

ванням, займалися астрологією. Віруючих у бога Халді стали звати халдеями чи халдами, а їхню релігію - халдейською.

На початку VI ст. до н.е. Урарту як і Ассирія, були завойо­вані мідянами.

Дотримання історико-географічного принципу змушує перейти до історії релігії в Палестині, яка розташована біля Фінікії. Але релігія в Палестині, хоч і має глибоке коріння, яке сягає десь V-IV-го тисячоліть до н.е., цікава тим періодом, коли вона справила вплив на виникнення християнства та ісламу, а це було вже в нашій ері. Тому ми розглянемо ці матеріали в розділі, присвяченому іудаїзму. А поки що повернемося до історії релігій у північній частині Передньої Азії.

Запитання і завдання для закріплення знань

1. Східне Середземномор’я - один з найстародавніших осередків цивілізації. Що ви знаєте про нього?

2. Назвіть основні риси релігії хетів.

3. Чим характерний культ сирійсько-фінікійської релігії'?

Література

Заморовский В. Тайна хеттов. - М.: Наука, 1986.

Кинк Х.А. Восточное Средиземноморье в древнейшую эпоху. - М.: Наука, 1970.

Хрестоматія з історії стародавнього світу. Т. 1. Стародав­ній Схід. Пер. з рос. - К.: Рад. школа, 1953. - С. 214-233.

Хук С.Г. Мифология Ближнего Востока / Пер. с англ. - М.: Наука, 1991.

<< | >>
Источник: Історія релігій: підруч. [для студ. вищ. навч. закл.] / В. І. Лубський, М. В. Лубська - [2-ге вид.]. - К.: Центр учбової літератури,2009. - 776 с. 2009

Еще по теме Халдейська релігія:

  1. Халдейська Католицька Церква
  2. Класифікація релігій
  3. Релігія нововавилонського царства
  4. Релігія людства і космізм
  5. Шепетяк О.М.. Історія релігій. Том 1. Жовква: Місіонер,2019. — 496 с., 2019
  6. Релігія в республіканському Римі
  7. Чому виникла релігія
  8. Шепетяк Олег Михайлович. Історія релігій. Том другий. - Жовква: Місіонер,2019. - 608 с., 2019
  9. Ведична релігія
  10. Шепетяк Олег Михайлович. Історія релігій. Том третій. - Жовква: Місіонер,2020. - 856 с., 2020