Європейська Комісія
ЄС споконвічно був заснований на верховенстві закону та демократії. Тому його особливість у тім, що союз не є новою державою замість існуючих, його не можна зрівняти й з іншими міжнародними організаціями.
Іншими словами, історична розмаїтість країн, регіонів і культур повинне бути збережене. Ця мета чітко зафіксована в положеннях Договору про ЄС. Принцип субсідіарності відіграє першорядну роль у цій політиці. Дотримуючись цього принципу, ЄС бере на себе рішення тільки тих завдань, які воно може врегулювати краще, ніж національні й місцеві органи влади держав-членів. Також даний принцип був позначений договором як вища вимога, яким повинне керуватися Співтовариство в досягненні цілей ЄС. Договір говорить: «Мети Союзу будуть досягнуті відповідно до положень даного договору, ... через повагу принципу субсідіарності...». Таким чином, країни- члени ЄС делегують суверенітет загальним інститутам, що представляють інтереси Союзу як єдиного цілого в питаннях, що представляють спільний інтерес. Всі рішення й процедури випливають із основних договорів, ратифікованих країнами- членами.Існують п’ять інститутів, які властиво й здійснюють керівництво ЄС, виконуючи при цьому свою конкретну роль:
Європейський парламент (який , як було нами показано у попередньому розділі, має деякі риси законотворчого органу Співтовариства);
Європейська Рада (яка складається з урядів країн-членів);
Європейська Комісія (своєрідний виконавчий орган);
Суд (який забезпечує дотримання закону);
Палата аудиторів (належне та законне управління фінансами та забезпечення виконання бюджету ЄС).
Комісія веде своє походження від Верховного органа ЕОВС, що у рамках першого з Європейських співтовариств здійснював як виконавчу, так і законодавчу функцію. Римські договори про ЄЕС і Євратом наділили законодавчою владою Рада, а наддержавний виконавчий інститут був названий Комісією.
З 1967 р. Комісія, як і Рада - єдиний орган для ЄЕС, ЕОВС і Євратому - Комісія європейських співтовариств. Дане найменування зберігається, в офіційних документах донині, у тому числі в актах, видаваних самою Комісією («Рішення Комісії Європейських співтовариств...» і т. ін.).
Подібна термінологія явно застаріла після створення Європейського Союзу й перетворення Комісії в один з інститутів Союзу в цілому. Хоча (на відміну від Ради) спеціального рішення про перейменування Комісії не приймалося, з урахуванням нових реалій зараз для її найменування широко використається термін «Європейська комісія».
Зокрема, відповідно до офіційного тексту Хартії Європейського Союзу про основні права, саме Європейська комісія разом з Європейським парламентом і Радою Європейського Союзу виступає в якості одного з її авторів.
Еще по теме Європейська Комісія:
- Загальні засади діяльності Європейського Суду Аудиторів. Статус Європейського цивільного трибуналу
- Європейське право та європейська інтеграція
- Поняття та особливості європейського права та права Європейського Союзу
- Рада Європейського Союзу
- Функції та повноваження Європейського парламенту
- Гарантії прав та свобод людини і громадянина у Європейському Союзі
- Громадянство Європейського Союзу
- Поняття джерел європейського права, їх особливості
- Повноваження Ради Європейського Союзу
- Статус Європейського Парламенту
- Структура й організація роботи Європейського парламенту
- Система джерел європейського права
- Правовий статус та порядок діяльності Європейської ради в системі органів Європейського Союзу
- Порядок формування Європейського парламенту
- Загальні засади діяльності Європейського Суду Справедливості
- Принципи права Європейського Союзу
- Характеристика інституту правового статусу людини та громадянина у Європейському Союзі та його джерела
- Порядок та способи ухвалення рішень Радою Європейського Союзу
- Інституалізація процесу адаптації українського законодавства до права Європейського Союзу