<<
>>

Інституалізація процесу адаптації українського законодавства до права Європейського Союзу

Адаптація законодавства України до законодавства ЄС - це сукупність взаємопов’язаних організаційних, правових, соціально-економічних, науково- технічних процесів та заходів спрямованих на зближення законодавства України із сучасною європейською системою права шляхом проектування нового і внесення змін в чинне законодавство України з урахуванням загальних європейських стандартів, що відображені у чинному законодавстві Європейського Союзу та країн- членів ЄС, а також шляхом забезпечення неухильного дотримання оновленого законодавства.

У «Стратегії інтеграції України до Європейського Союзу» зазначено: «Адаптація законодавства України до законодавства ЄС полягає у зближенні із сучасною європейською системою права...». Відповідний інституційний механізм створено після набуття чинності Угодою про партнерство та співробітництво між Україною та ЄС 4, статтею 51 якої передбачено зобов'язання України щодо поступового приведення національного законодавства у відповідність до законодавства Співтовариства у визначених сферах.

Серед основних принципів Адаптації законодавства України до законодавства ЄС були визначені такі: верховенство права; неухильність дотримання Україною взятих на себе зобов'язань за чинними міжнародними договорами; врахування сучасного становища українського суспільства; аналітичне обґрунтування запропонованих змін; колегіальність прийняття рішень; прозорість заходів регулювання.

Метою адаптації законодавства України до законодавства ЄС було створення умов для повноправного входження України в європейський правовий, економічний та соціальний простір шляхом зближення законодавства України із сучасною європейською системою права, що забезпечить розвиток політичної, підприємницької, соціальної, культурної активності громадян України, економічний розвиток держави і сприятиме поступовому зростанню добробуту громадян, приведенню його до рівня, що склався у державах - членах ЄС.

Кабінет Міністрів України в серпні 1999 року затвердив Концепцію Адаптації, яка передбачала, що діяльність з адаптації повинна провадитися як складова, інтегральна частина нормотворчої діяльності органів виконавчої влади на основі єдиної системи планування, координації та контролю. Кабінет Міністрів визначив порядок затвердження планів роботи органів виконавчої влади з Адаптації та встановлює додаткові вимоги щодо порядку розроблення проектів нормативно- правових актів з урахуванням законодавства ЄС. Ще у 1998 році на Міністерство юстиції України покладено функцію координації діяльності центральних органів виконавчої влади щодо забезпечення Адаптації. У 1999 році (у рамках запровадження єдиної системи планування, координації та контролю за нормотворчою діяльністю органів виконавчої влади) функції Міністерства юстиції в сфері Адаптації дещо розширюються, і на нього також покладається планування законопроектної роботи та роботи в сфері Адаптації і контроль за цією діяльністю. А зі створенням Національної ради з питань Адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу як консультативно-дорадчого органу на

Міністерство юстиції покладено функцію організаційно-технічного забезпечення її діяльності.

Таким чином, Міністерство юстиції виконувало в сфері Адаптації такі чотири основні функції: планування законопроектної роботи з Адаптації (за поданням центральних органів виконавчої влади), координація нормотворчої діяльності органів виконавчої влади, контроль за цією діяльністю, та організаційно-технічне забезпечення діяльності Національної ради.

Керуючись положеннями ст. 51 Угоди про партнерство і співробітництво між Україною і ЄС, наша держава взяла на себе зобов’язання вжити належні заходи для забезпечення поступового наближення та приведення національного законодавства у відповідність із законодавством ЄС. Стратегія інтеграції України до Європейського Союзу визначала, що адаптація законодавства є одним з основних напрямків інтеграційного процесу.

В УПС були визначені 17 галузей, у яких у першу чергу слід мати адекватні норми: митне законодавство, закони про компанії, банківську справу, бухгалтерський облік і податки, інтелектуальна власність, охорона праці, фінансові послуги, правила конкуренції, державні закупки, охорона здоров'я та життя людей, тварин і рослин, навколишнє середовище, захист прав споживачів, непряме оподаткування, технічні правила і стандарти, закони та інструкції стосовно ядерної енергетики, транспорт.

Постанова Кабінету Міністрів України від 16 серпня 1999 року № 1496 „Про Концепцію адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу” була першим комплексним документом серед нормативно-правових актів України, які регламентують питання адаптації законодавства України до законодавства ЄС. Вона визначила основні цілі, завдання, етапи та пріоритетні сфери процесу адаптації законодавства, а також передбачала здійснення відповідних організаційних заходів для його реалізації.

Міжвідомча координаційна рада з адаптації законодавства України до законодавства ЄС забезпечила розробку і впровадження цілої низки нормативних актів, спрямованих на реалізацію процесу адаптації законодавства, а саме Положення про порядок організації роботи центральних органів виконавчої влади з адаптації законодавства України до законодавства ЄС, Положення про підкомісії Міжвідомчої координаційної ради з адаптації законодавства України до законодавства ЄС, Положення про порядок підготовки плану роботи з адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу та інших документів.

Указом Президента України від 9 лютого 1999 року № 145 „Про заходи щодо вдосконалення нормотворчої діяльності органів виконавчої влади” було закріплено, що Адаптація законодавства було невід'ємною складовою загального нормотворчого процесу в Україні. З цією метою було утворено Національну раду з питань Адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу як консультативно-дорадчий орган.

В 2001 році Верховна Рада схвалила Концепцію Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу.

Ця програма являла собою комплекс взаємопов'язаних окремих завдань з адаптації

законодавства, спрямованих на реалізацію державної політики та пріоритетних напрямів створення сучасної правової системи України шляхом вдосконалення нормотворчої та нормозастосовчої діяльності органів державної влади та запровадження єдиної системи планування, координації та контролю роботи з адаптації законодавства.

18 березня 2004 р. Верховною Радою України був прийнятий Закон України „Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу—. Цим законом вперше в українську національну правову систему без перекладу був введений термін acquis Communautaire. Під аедиі8 communautaire (acquis)розуміється правова система Європейського Союзу, яка включає (але не обмежується ними) акти законодавства Європейського Союзу, прийняті в рамках Європейського співтовариства, Спільної зовнішньої політики та політики безпеки і Співпраці у сфері юстиції та внутрішніх справ, тобто, acquis communautaire - це сукупність спільного правового надбання Європейського Союзу.

В Законі «Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу», було чітко визначено, що ця програма визначає механізм досягнення Україною відповідності третьому Копенгагенському та Мадридському критеріям набуття членства в Європейському Союзі. Цей механізм включає адаптацію законодавства, утворення відповідних інституцій та інші додаткові заходи, необхідні для ефективного правотворення та правозастосування. Метою адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу є досягнення відповідності правової системи України acquis communautaire з урахуванням критеріїв, що висуваються Європейським Союзом (ЄС) до держав, які мають намір вступити до нього. Адаптація законодавства України до законодавства ЄС є пріоритетною складовою процесу інтеграції України до Європейського Союзу, що, в свою чергу, є пріоритетним напрямом української зовнішньої політики. В Програмі визначені загальні риси інституційного механізму адаптації законодавства, а саме роль Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України. Так, до повноважень Верховної Ради України, зокрема, віднесено забезпечення експертизи внесених всіма суб’єктами законодавчої ініціативи законопроектів на їх відповідність acquis communautaire на всіх етапах розгляду законопроектів, а також визначення цілей та завдань наступних етапів виконання Програми, встановлення їх часових рамок. Забезпечення виконання Програми було покладено на Кабінет Міністрів України, який щороку мав затверджувати план заходів з виконання Програми та передбачати в проектах Державного бюджету кошти на фінансування заходів з виконання Програми. Відповідно до Програми, органом, що координує роботу з виконання Програми та забезпечує реалізацію політики у сфері адаптації законодавства, був уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері адаптації, яким згідно з Указом Президента України було визначено Міністерство юстиції України. Таким чином, Мінюст відповідно до покладених на нього завдань мав: здійснювати експертизу (готувати висновки) щодо відповідності acquis communautaire проектів законів України та інших нормативно-правових актів, що за предметом регулювання належать до сфер, відносини в яких регулюються правом Європейського Союзу; організовувати роботу з підготовки щорічного плану заходів з виконання Програми, проводити моніторинг виконання Програми; здійснювати

науково-експертне, аналітичне, інформаційне та методологічне забезпечення виконання Програми, переклад актів acquis Communautaire українською мовою, підготовку глосарія термінів acquis Communautaire. Виконання зазначених завдань без відповідного посилення інституціональної спроможності Мінюсту було неможливим, оскільки їх реалізацію не можна було покласти на існуючий Центр європейського та порівняльного права, виходячи з того, що його статус не передбачав виконання владних повноважень, які відповідно до Указу Президента України „Про систему центральних органів виконавчої влади— мали здійснюватись урядовим органом державного управління.

Міністерством юстиції України у травні 2004 року був розроблений проект постанови Кабінету Міністрів України, яким передбачалося створити відповідний інституційний механізм, здатний ефективно імплементувати acquis Communautaire в національне законодавство, а саме, утворити Державний департамент з питань адаптації законодавства. 24 грудня 2004 року Урядом було прийнято рішення щодо утворення Державного департаменту на базі Центру європейського та порівняльного права. Структура Державного департаменту створена таким чином, щоб забезпечити виконання покладених на нього завдань, а саме: координацію роботи, пов’язаної з виконанням Програми, проведення експертизи проектів нормативно-правових актів на відповідність законодавству ЄС та підготовку рекомендацій щодо їх вдосконалення, а також створення та функціонування загальнодержавної інформаційної мережі з питань європейського права.

Слід зазначити, що державна політика України щодо адаптації законодавства формувалася як складова частина правової реформи в Україні та спрямовувалася на забезпечення єдиних підходів до нормопроектування, обов’язкового врахування вимог законодавства Європейського Союзу під час нормопроектування, підготовки кваліфікованих спеціалістів, створення належних умов для інституціонального, науково-освітнього, нормопроектного, технічного, фінансового забезпечення процесу адаптації законодавства України.

Висновок до питання № 2. Адаптація законодавства України була планомірним процесом, що включала декілька послідовних етапів, на кожному з яких повинен досягатися певний ступінь відповідності законодавства України до acquis Європейського Союзу. З урахуванням етапів адаптації законодавства визначалися етапи виконання Програми. Перший етап виконання Програми був розрахований на 2004-2007 роки. На цьому етапі виконання Програми у пріоритетних сферах адаптація законодавства України здійснювалася у такій послідовності: визначення актів acquis communautaire, які регулюють

правовідносини у відповідній сфері; переклад визначених актів на українську мову; здійснення комплексного порівняльного аналізу регулювання правовідносин у відповідній сфері в Україні та в Європейському Союзі; розроблення рекомендацій щодо приведення законодавства України у відповідність з acquis communautaire; проведення економічного, соціального та політичного аналізу наслідків реалізації рекомендацій; визначення переліку законопроектних робіт; підготовка проектів законів України та інших нормативно-правових актів, включених до переліку законопроектних робіт, та їх прийняття; моніторинг імплементації актів законодавства України. Елементом адаптації законодавства мала стати перевірка

проектів законів України та інших нормативно-правових актів на їх відповідність acquis Communautaire з метою недопущення прийняття актів, які суперечать acquis Європейського Союзу.

<< | >>
Источник: Степаненко К.В.. КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ з дисципліни ПРАВО ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ. Дніпро - 2016. 2016

Еще по теме Інституалізація процесу адаптації українського законодавства до права Європейського Союзу:

  1. 3. Стан та перспективи адаптації законодавства України до законодавства ЄС
  2. Поняття та особливості європейського права та права Європейського Союзу
  3. Принципи права Європейського Союзу
  4. Тема № 3: “Джерела права Європейського Союзу”
  5. ТемА № 2: “Поняття, особливості і структура права Європейського Союзу”
  6. Історичні передумови й основні етапи становлення європейського права та права ЄС
  7. Рада Європейського Союзу
  8. Громадянство Європейського Союзу
  9. Повноваження Ради Європейського Союзу
  10. Порядок та способи ухвалення рішень Радою Європейського Союзу
  11. Система джерел європейського права