Можливість бути повноцінним учасником адміністративно-правових відносин та вільно задовольняти у них законні інтереси забезпечується наділенням фізичних, юридичних осіб, суб'єктів публічної адміністра­ції - імовірних учасників таких відносин - адміністративними повно­важеннями.

У теорії права повноваження - поняття узагальнююче і означає не­розривне поєднання прав та обов'язків^[261].

Закономірно, що адміністративні права не можуть існувати без ад­міністративних обов'язків, так само як існування обов'язків забезпечу­ється адміністративними правами.

Існування адміністративних обов'язків спонукає до користування ад­міністративними правами й навпаки - маючи можливість вільно кори­стуватися правами, суб'єкт виконує або дотримується обов'язків.

Як категорія, котра супроводжує будь-якого суб'єкта публічної адміні­страції, адміністративні повноваження є складовою третього порядку - вони входять до змісту компетенції суб'єкта публічної адміністрації, що у сукупності із організаційно-структурним та цільовим компонентом утво­рюють правовий статус конкретного суб'єкта публічної адміністрації.

Схематично взаємозв'язок адміністративних повноважень із ком­петенцією та правовим статусом виглядає так:

Як складові компетенції та правового статусу зміст та перелік адміні­стративних повноважень закріплюються у спеціальних статтях різних за юридичною силою нормативних актів, наприклад:

• Конституції України;

• законів, зокрема законів України «Про Кабінет Міністрів України», «Про центральні органи виконавчої влади», «Про звернення грома­дян», «Про місцеве самоврядування в Україні»;

• підзаконних нормативних актів, наприклад Інструкції з оформ­лення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердже­ної наказом Міністерства внутрішніх справ України від 22 лютого 2001 р. № 185, Інструкції про проведення виконавчих дій, затвер­дженої наказом Міністерства юстиції України від 15 грудня 1999 р. № 74/5, тощо.

Приклад

Органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об’єднання гро­мадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов’язані (ст.

• об’єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги;

• у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мо­тивовану постанову;

• на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповід­ного органу, що розглядає його заяву чи скаргу;

• скасовувати або змінювати оскаржувані рішення у випадках, пе­редбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до при­пинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням;

• забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв’язку з заявою чи скаргою рішень;

• письмово повідомляти громадянина про результати перевірки за­яви чи скарги і суть прийнятого рішення;

• вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті обмеження його прав чи законних інтересів, вирішувати пи­тання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушен­ня, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядуван­ня, трудового колективу чи об’єднання громадян за місцем проживан­ня громадянина;

• у разі визнання заяви чи скарги необгрунтованою роз’яснити поря­док оскарження прийнятого за нею рішення;

• не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам;

• особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжу­ють, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.

Адміністративні повноваження - сукупність прав та обов'язків осіб, які є учасниками адміністративно-правових відносин.

На підставі, у межах та спосіб, що передбачені адміністративними повноваженнями, суб'єкти публічної адміністрації у адміністратив­но-правових відносинах:

• здійснюють свої функції;

• вирішують завдання;

• утворюється їх система та внутрішня структура.

Таким чином, адміністративні повноваження забезпечують можли­вість участі суб'єктів публічної адміністрації в адміністративно-пра­вових відносинах; унормовують види, зміст та процедуру здійснення функцій, вирішення завдань внутрішньої організації цих суб'єктів та по­будови їх системи.

Отже, адміністративні повноваження визначають межі можливої та належної поведінки суб'єктів публічної адміністрації. При цьому ад­міністративні повноваження створюють можливості здійснювати не будь-яку публічну діяльність, а лише чітко визначеного виду та спрямо­ваності й лише у адміністративно-правових відносинах.

Адміністративні повноваження суб'єкта публічної адміністрації - ка­тегорія, зумовлена іншими компонентами правового статусу цього суб'єкта. Тобто зміст та обсяг адміністративних повноважень, закріпле­них у нормативному акті про суб'єкта публічної адміністрації, визнача­ється з урахуванням того:

• досягнення якої мети та розв'язання яких завдань покладається на цього суб'єкта;

• які саме функції має виконувати цей суб'єкт й від яких небажаних дій чи бездіяльності слід утримуватися.

6.3.1.