§ 7. Громадянське суспільство: поняття та ознаки

Початок формування громадянського суспільства у країнах Європи і Америки припадає на XVI-XVII століття. Можна виділити три етапи його становлення, кожний із яких супроводжувався істотними змінами економічних відносин, суспільного і державного ладу, розвитком свідомості індивіда і суспільства, культури народу і нації, перетворенням суспільної ідеології:

I етап (XVI-XVII століття): процес визрівання передумов (економічних, політичних, ідеологічних) розвитку буржуазного суспільства, усунення юридичної нерівності, обмеження політичної влади правом;

II етап (кінець XVII-XIX століття): формування громадянського суспільства в найбільш розвинутих буржуазних країнах на засадах загальної юридичної рівності, вільного підприємництва і приватної ініціативи.

III етап (XIX-XX століття): розвиток постіндустріального суспільства з машинним виробництвом, фабричною організацією праці, загальнонаціональним ринком; відокремлення влади від власності; перехід управління громадськими справами практично до вчених-спеціалістів (менеджерів) зі збереженням інститутів традиційної демократії та політичного плюралізму; розширення і поглиблення рівноправності людей.

Сучасна концепція громадянського суспільства виходить із того, що воно є передумовою соціальної, правової держави.

Отже, громадянське суспільство - це організація вільних і рівноправних індивідів, сімей, інших соціальних груп і прошарків, кожному з яких держава забезпечує юридично рівні можливості бути власниками, користуватися свободами в процесі виробництва і розподілу матеріальних благ, мати надійний соціальний захист, брати участь у політичній та інших сферах життєдіяльності людини.

Основними ознаками громадянського суспільства є:

- свобода та ініціативність особи, які спрямовані на задоволення розумних потреб членів суспільства без шкоди його загальним інтересам;

- розвиток суспільних відносин відповідно до фундаментального принципу кантівської філософії, згідно з яким людину завжди треба розглядати як мету і ніколи — як засіб;

- подолання відчуженості людини стосовно соціально-економічних структур і політичних інститутів, реальне забезпечення здійснення принципу рівних можливостей;

- послідовний захист прав та свобод людини і громадянина, де громадянське суспільство може діяти як сила, незалежна від держави;

- плюралізм форм власності, серед яких приватна власність в її різних формах посідає домінуюче місце як основа ініціативної, творчої підприємницької діяльності;

- плюралізм духовного життя суспільства, в основі якого лежить визнання гуманістичних та демократичних за своєю суттю загальнолюдських цінностей;

- існування, так званого, середнього класу як соціальної бази громадянського суспільства;

- відсутність жорсткої регламентації з боку держави приватного життя членів суспільства, існування розвинутої соціальної структури, яка гарантує задоволення різноманітних інтересів всіх груп і верств населення;

- активна участь у суспільному житті недержавних самоврядних людських спільностей (сім 'я, корпорація, господарські корпорації, громадські організації, професійні, творчі, спортивні, етнічні, конфесійні та інші об’єднання);

- визнання і матеріалізація ідей верховенства права, особливістю якого має бути поділ права на публічне та приватне, де основними ознаками останнього є орієнтація на людину власника, рівний правовий статус у цивільних відносинах інтересів державних, громадських структур і громадянина, детальне регулювання різних видів відносин у сфері підприємництва, ринкового господарювання, розвиток орієнтованих на регулювання підприємницької діяльності нових галузей права (комерційного, банківського, вексельного) тощо.