§ 1. Поняття, суб'єкти та зміст договору про патронат

У багатьох випадках передачу дитини в сім'ю унеможливлю­ють чинники суто економічного порядку: фізичні особи мають бажання взяти дитину на виховання, надати їй умови сімейного життя, але через фінансові та економічні причини змушені від цього відмовлятися.

Патронат не є новою для України формою влаштування дітей- сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування - цей інститут виник у 1922 р. Норми про патронат були встановлені Кодексом законів про народну освіту. Цей Кодекс, запроваджуючи інститут патронату, на жаль, не забезпечував детального регулювання відно­син у сфері патронатного виховання¹. Пізніше одна за одною почали виникати постанови державних органів про передачу дітей, які за­лишилися без батьківського піклування, до сімей робітників та селян^{[256] [257]. Найбільшого поширення патронат набув після Другої світової війни, коли з'явилася нова хвиля бездоглядних дітей та дітей-сиріт, які по­требували піклування, а держава за допомогою дитячих закладів для таких дітей була не в змозі подолати це явище, викликане війною.}

Проте з часом інститут патронату почав зникати, і після ух­валення у 1968 р. Основ законодавства Союзу РСР і союзних респу­блік про шлюб та сім'ю він залишився тільки в сімейних кодексах Узбецької та Литовської РСР.

Специфіка патронату як сімейно-правового інституту поля­гає в тому, що в разі влаштування дитини-сироти або дитини, по­збавленої батьківського піклування, до сім'ї патронатного вихова­теля зв'язок такої дитини з кровною сім'єю не припиняється: вона має право на спілкування з членами своєї кровної родини, зберігає право на аліменти, пенсії та допомоги, на які мала право до влаш­тування її під патронат, і має право на спадкування після своїх кровних родичів.

У разі влаштування дитини, позбавленої батьківського пік­лування, до сім'ї патронатного вихователя правовідносини між нею та патронатним вихователем виникають на підставі договору про патронат. За таким договором, відповідно до ст. 252 СК України, орган опіки та піклування передає дитину-сироту або дитину, позбавлену батьківського піклування, на виховання у сім'ю іншої особи (патронатного вихователя) до досягнення дити­ною повноліття, за плату.

Договір про патронат є сімейно-правовим. Разом із тим, він як юридичний факт та правовідносини, які він породжує, у будь- якому випадку будуються на засадах цивільного права та з вико­ристанням положень ЦК України. Саме тому з питань, які залиши­лися неврегульованими нормами СК України щодо цього догово­ру, можна застосовувати загальні положення ЦК України про зо­бов'язання та договір.

Сторонами договору про патронат є орган опіки та піклу­вання й патронатний вихователь. Чинне сімейне законодавство не встановлює вимог до осіб, які можуть бути патронатними вихова­телями. На думку науковців, патронатний вихователь за своїм правовим статусом прирівнюється до опікуна (піклувальника), а це, в свою чергу, дозволяє застосовувати аналогію закону, поши­рюючи на патронатних вихователів вимоги щодо особи опікуна (піклувальника)¹, які містяться у нормах Сімейного кодексу Украї­ни, що регулюють відносини щодо опіки та піклування. Таким чи­ном, відповідно до ст. 244 СК України патронатним вихователем може бути повнолітня дієздатна особа. Не може бути патронатним вихователем особа, зазначена у ст. 212 СК України.

¹ Ромовська З. В. Сімейний кодекс України : наук.-практ. комент. / З. В. Ромовська. - Київ : Ін Юре, 2003. - С. 475; Семейное право Украины : учебник / под ред. Ю. С. Червоного. - Харьков : Одиссей, 2005. - С. 486.

Не є перешкодою для встановлення патронату наявність сі­мейних відносин між патронатним вихователем і дитиною-сиро- тою або дитиною, позбавленою батьківського піклування.

На патронатне виховання може бути передана дитина-сирота або дитина, позбавлена батьківського піклування, статус якої під­тверджується відповідним комплектом документів.

Під патронат передається, як правило, одна дитина. Закон не встановлює заборону роз’єднувати рідних братів і сестер під час передання дітей під патронат, але все ж таки за наявності умов у патронатного вихователя для виховання кількох дітей з однієї сім’ї з метою якнайкращого дотримання інтересів дитини, позбав­леної батьківського піклування, доцільно було б передавати під патронат усіх рідних братів чи сестер.

Договір про патронат укладається у простій письмовій формі. Він вважається укладеним після підписання його сторонами та передання органом опіки та піклування дитини-сироти або дити­ни, позбавленої батьківського піклування, на виховання.

Договір про патронат є строковим, оскільки дитина пере­дається у сім’ю патронатного вихователя на певний строк - до до­сягнення нею повноліття.

Незважаючи на те, що сторонами у патронатному договорі є патронатний вихователь й орган опіки та піклування, всі їхні пра­ва й обов’язки спрямовано на забезпечення належного виховання та утримання дитини, яка залишилася без батьківського піклу­вання й була передана під патронат. Таким чином, складається триланкова система договірних зв’язків, тобто патронатний вихо­ватель має взаємні права й обов’язки щодо органу опіки та піклу­вання, а також певні права й обов’язки щодо дитини, яку йому пе­редали на виховання. Водночас дитина, що передається на вихо­вання у сім’ю патронатного вихователя, не є учасником патронат- ного договору й не наділяється самостійним правом вимоги щодо виконання умов договору стосовно органу опіки та піклування, але як патронатний вихователь, так і орган опіки та піклування мають конкретні обов’язки щодо такої дитини.

Таким чином, патронатному договору притаманні ознаки дого­вору про виконання третій особі^[258]. Він породжує низку як зовніш­ніх (між патронатним вихователем і дитиною-сиротою або дити­ною, позбавленою батьківського піклування, а також між такою

Тема 13.

Головною конститутивною, істотною умовою договору про патронат є його предмет. Оскільки головною метою вказаного договору є виховання дитини-сироти або дитини, позбавленої ба­тьківського піклування, у сім'ї патронатного вихователя, то пред­мет договору становлять дії патронатного вихователя щодо за­безпечення створення дитині умов для навчання, фізичного, пси­хічного та морального розвитку.

Наступною істотною умовою договору про патронат є ціна, яка визначається розміром грошового утримання, що надається патронатному вихователю. Плата за виховання дитини патрона- тному вихователю встановлюється на засадах диспозитивності - за домовленістю між патронатним вихователем та органом опіки та піклування з урахуванням віку дитини, стану її здоров'я та ін­ших чинників, які мають істотне значення. Надання патронатному вихователю грошового утримання є обов'язком органу опіки та піклування й здійснюється шляхом періодичних виплат. У договорі вказується розмір плати за виховання дитини, порядок її виплати - готівкою чи шляхом перерахування на особистий рахунок патро- натного вихователя, а також терміни її виплати протягом певного строку.

Істотною умовою також можна вважати умову щодо строку дії договору, тобто строку, на який дитина передається під патро­нат. За загальним правилом дитина передається під патронат до досягнення нею повноліття, але не виключається можливість об­меження цього строку вказівкою на певний юридичний факт. На­приклад, такою подією може бути досягнення дитиною 16-річного віку, поновлення батьків дитини у батьківських правах, повернен­ня батьків дитини з місць позбавлення волі тощо.

Велике значення мають строки виконання певних обов’яз­ків органом опіки та піклування, зокрема строки виплати патро- натному вихователю плати за виховання дитини.

У договорі мають бути визначені права та обов'язки сторін.

Відповідно до ст. 253 СК України на передачу дитини у сім'ю патронатного вихователя потрібна згода дитини, якщо вона дося­гла такого віку, що може її висловити. Така згода має бути вислов­лена дитиною у формі, яка відповідає її віку та ступеню розумово­го розвитку.

Стаття 255 СК України закріплює основні обов'язки патрона- тного вихователя, до яких належать:

- обов'язок забезпечити дитину житлом, одягом, харчуван­ням тощо;

- обов'язок створити дитині умови для навчання, фізичного та духовного розвитку;

- обов'язок захищати дитину, її права та інтереси як опікун або піклувальник, без спеціальних на те повноважень.

Однак на підставі договору про патронат основним обов'яз­ком патронатного вихователя є виховання дитини-сироти чи ди­тини, позбавленої батьківського піклування, взятої ним до сім'ї.

Оскільки право на виховання є елементом сімейної правоздат­ності батьків, яка може складатися з прав та обов'язків або поєд­нання тих та інших, можна зробити висновок, що до патронатного вихователя може переходити такий обсяг прав та обов'язків щодо виховання дитини, який може передаватись їм з огляду на правову природу батьківських правовідносин. Це означає, що певні права й обов'язки щодо виховання дитини не можуть бути передані іншим особам, оскільки вони настільки тісно пов'язані з особою батьків, що не підлягають переданню за жодних обставин. Наприклад, та­ким правом є переважне право батьків перед іншими особами на особисте виховання дитини. Це право можуть реалізовувати тільки батьки дитини, і навіть коли дитину передано патронатному вихо­вателю, а її батьки були позбавлені батьківських прав, виходячи з цього права, батьки, по-перше, мають право на побачення з дити­ною, а по-друге, в разі поновлення їх у батьківських правах, мають право вимагати повернення їм дитини.

Норми ст. 150 та 151 СК України є критеріями правомірної поведінки патронатного вихователя щодо дитини. Невиконання

Тема 13. Альтернативні форми влаштування дітей, позбавлених батьківського піклування обов’язків, закріплених у ст. 150 СК України, може стати підставою для розірвання договору про патронат у судовому порядку.

Таким чином, патронатний вихователь має як обов’язки, так і права щодо виховання дитини. Однак права та обов’язки, які ма­ють батьки дитини, переданої під патронат, переходять до патро- натного вихователя не в повному обсязі, оскільки деякі з них на­стільки пов’язані з особою батьків, що не можуть передаватися іншим особам.

Патронатний вихователь має надавати дитині речі, поклика­ні забезпечувати їй рівень життя, необхідний для належного фізи­чного, розумового, духовного, морального та соціального розвит­ку. Відповідно до ст. 25 закону України «Про забезпечення органі­заційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» витрати, пов’язані з утриманням дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклу­вання, та осіб з їх числа, у тому числі на харчування, одяг, взуття, м’який інвентар на одну фізичну особу, підлягають відшкодуван­ню державою.

Створення дитині умов для навчання, фізичного та духовного розвитку є елементом обов’язку патронатного вихователя щодо виховання дитини. Указаний обов’язок є аналогічним такому ж обов’язкові батьків дитини.

Патронатний вихователь несе відповідальність за порушення прав та обмеження законних інтересів дитини на охорону здо­ров’я, фізичний і духовний розвиток і навчання, за невиконання та ухилення від виконання своїх передбачених договором обов’язків відповідно до закону. У разі відмови від надання дитині необхідної медичної допомоги, якщо це загрожує її здоров’ю, патронатний вихователь несе відповідальність згідно із законом (ст. 12 закону України «Про охорону дитинства»).

Патронатний вихователь зобов’язаний захищати права та ін­тереси дитини. Він може бути тільки процесуальним представни­ком дитини, оскільки діяльність особи, спрямована на захист суб’єктивних прав та охоронюваних законом інтересів іншої особи, яка бере участь у справі, є процесуальним представництвом^[CCLX]. Представництво дитини в усіх інших правовідносинах здійсню­ється органами опіки та піклування як цивільно-правовими пред­ставниками дитини.

Стаття 256 СК України закріплює підстави не тільки припи­нення договору про патронат, але і його розірвання.

Частина 1 ст. 256 СК України встановлює можливість припи­нення договору про патронат на вимогу однієї зі сторін. На цій під­ставі патронатний договір може припинитися на будь-якому етапі його виконання. Закон не встановлює причин, які можуть спо­нукати патронатного вихователя до припинення договору. Такими причинами можуть бути погіршення стану здоров'я пат­ронатного вихователя або дитини, погіршення житлових умов патронатного вихователя тощо. Причинами відмови патронатного вихователя від договору може бути також порушення умов дого­вору органом опіки та піклування. У цьому разі припинення дого­вору про патронат є санкцією за його невиконання іншою сторо­ною й тягне за собою покладення на орган опіки та піклування обов'язку відшкодувати патронатному вихователю завдані цим збитки відповідно до ст. 623 ЦК України.

Підставами для припинення договору також можуть виступа­ти: поновлення батьків у батьківських правах та повернення їм дитини, повернення батьків дитини, які були визнані безвісно від­сутніми або оголошені померлими, повернення батьків із місць позбавлення волі та звільнення їх з-під варти, видужання батьків після тривалої хвороби, яка перешкоджала їм виконувати свої ба­тьківські обов'язки, тощо.

Підставами припинення патронатного договору може бути також смерть патронатного вихователя, оскільки цей договір не­розривно пов'язаний із конкретною особою, або смерть дитини. Договір про патронат має особистий характер, тому правонаступ- ництва тут бути не може¹.

Договір про патронат може бути розірваний також на вимогу дитини, яка досягла 14 років, хоча проявити бажання відмовитися від договору про патронат дитина може навіть тоді, коли їй ще не виповнилося 14 років. Для цього вона має право звернутися до органу опіки та піклування за захистом своїх прав і з вимогою про припинення договору. Після цього орган опіки та піклування може розірвати такий договір за згодою сторін або за рішенням суду, оскільки між патронатним вихователем та дитиною склалися сто­сунки, які перешкоджають виконанню обов'язків за договором, або

¹ Ромовська З. В. Сімейний кодекс України : наук.-практ. комент. / З. В. Ромовська. - Київ : Ін Юре, 2003. - С. 479.

Тема 13. Альтернативні форми влаштування дітей, позбавлених батьківського піклування внаслідок невиконання патронатним вихователем своїх обов’язків за договором.

Після досягнення 14 років дитина сама має право вимагати від органу опіки та піклування припинити договір про патронат або безпосередньо звернутися до суду з такою вимогою.

Договір про патронат може бути розірваний за згодою сторін. Оскільки патронатний договір є договором про виконання його третій особі, то більшість його умов покликана захищати саме третю особу, якою є дитина-сирота або дитина, позбавлена бать­ківського піклування.

Під час укладення договору патронатний вихователь споді­вається на те, що між ним та дитиною обов’язково складуться дружні стосунки, що сприятиме виконанню його обов’язків. Проте це буває не завжди. Слід брати до уваги той факт, що діти, позбав­лені батьківського піклування, - це у більшості випадків діти із так званих функціонально неспроможних сімей із дуже важкими характерами, вихованню яких майже не приділялася увага, і якщо б деякі з патронатних вихователів передбачили, як важко вихову­вати таку дитину, то не уклали б договору про патронат узагалі. Виникнення між патронатним вихователем і дитиною стосунків, які перешкоджають виконанню обов’язків за договором, можна вважати істотною зміною обставин. Тому до таких відносин можна застосовувати норми ст. 652 ЦК України.