Лікування

Перед початком лікування необхідно старанно оцінити ре­зервні можливості печінки.

Хірургічні методи:

- гемігепатектомія (у спеціалізованих клініках післяоперацій­на летальність біля 2 %),

- сегментарна резекція,

- крайова резекція,

- гепатектомія з ортотопічною трансплантацією печінки.

На жаль, на момент діагностики лише 10-15 % ГЦК є резе- ктабельними. Трансплантація ефективна у хворих із солітарною пухлиною < 5 см (N0M0) на фоні цирозу печінки. Якщо ж пухлина більших розмірів, то перед трансплантацією здійснюють хіміоемболізацію. 5-річне виживання спостерігається приблизно в 70 % пацієнтів, рецидиви - менш ніж у 15 % випадків. Транс­плантація розглядається як ідеальне лікування, тому що разом з пухлиною ліквідовується й супутня патологія печінки. У США щорічно виконують близько 2000 трансплантацій печінки. Пе­рші операції зроблено також і в Україні.

При метастазуванні колоректального раку чи пухлини Віль- мса доцільно здійснювати резекцію печінки. 5-річне виживання в таких випадках спостерігається в 20-45 % пацієнтів. Значно гірші результати при метастазуванні в печінку раку шлунка, легень, підшлункової і молочної залоз.

Хіміотерапія:

1. Регіонарна інтраартеріальна внутрішньопечінкова хіміотера­пія (5-ФУ, мітоміцин, адріаміцин, етопозид, платинол) здійс­нюється після катетеризації загальної або власне печінкової артерії (ефективність хіміотерапії 30-50 %). Такий шлях вве­дення цитостатиків є оптимальним у зв'язку з тим, що кро­вопостачання пухлин печінки на 80 % забезпечується арте­ріальною системою. При первинно нерезектабельних пухли­нах печінки рекомендується PIAF-режим хіміотерапії: cisplatin, INF-alfa2b, doxorubicin, fluorouracil.

2. Хіміоемболізація: за допомогою рентгеноендоваскулярної тех­нології досягається суперселективне інтраартеріальне підве­дення катетера до ураженого сегмента, після завершення курсу хіміотерапії в катетер вводяться речовини (ліпіодол, колаген, мікросфери та ін.) для емболізації сегментарної артерії.

3. Системна хіміотерапія (внутрішньовенно доксорубіцин, цис­платин, 5-ФУ, етопозид) в комбінації з альфа-інтерфероном ефективна в 20 % випадків. Доксорубіцин вважається стан­дартом в системній терапії ГЦК через те, що він метаболізу- ється в печінці.

При метастазах колоректального раку рекомендують ком­бінацію oxaliplatin + irinotecan (60 % ефективності).

Променева терапія

1. Конформальна тривимірна комп’ютерно запрограмована про­менева терапія дозволяє прицільно на пухлину довести ліку­вальну дозу 48-70 Гр (у той час як толерантна доза паренхіми печінки становить 21 Гр).

2. Радіоізотоп йоду (І¹³¹) застосовують як для самостійного ліку­вання нерезектабельних гепатокарцином, так і в поєднанні з артеріальною емболізацією ліпіодолом (60 mCi I¹³¹ + ліпіо- дол).

3. Комбіноване застосування променевої (21 Гр сумарно) та поліхіміотерапії (адріаміцин 15 мг/м² і 5-ФУ 500 мг/м² в 1, 3, 5, 7-й дні) з наступним оперативним втручанням.

Інші метода:

1. Внутрішньотуморальна ін’єкція 95 % етилового спирту ефе­ктивна при пухлинах розміром менше 5 см і може здійсню­ватися як черезшкірно під контролем УЗД, так і на опера­ційному столі (протипоказання: протромбіновий індекс < 40 %; число тромбоцитів < 40-10⁹/л). Повний некроз пухлин відмічається в 70-80 % випадків. Черезшкірна алкоголізація пухлини може бути методом вибору для тих пацієнтів, яким протипоказана трансплантація печінки. Цим методом можна досягти 5-річного виживання в 50 % хворих на фоні цирозу класу А (за Child-Pugh)

2. Кріодеструкція за допомогою спеціального кріозонда.

3. Методи мінімальноінвазивної хірургії:

а) радіочастотна гіпертермічна деструкція (radiofrequency ablation, RFA). Під контролем УЗД в пухлину(и) печінки (черезшкірно, лапароскопічно чи субопераційно) вводиться зонд, через який подається струм високої частоти (460­KHz, 50W) для локальної гіпертермічної (90-105° С) де­струкції новоутворення;

б) лазерна інтерстиціальна гіпертермія (laser interstitial thermal therapy, LITT). У пухлину печінки під конторолем УЗД або КТ вводиться фіброволоконний лазерний провідник. Для термодеструкції (55°С) використовують енергію інфрачер­воного лазера, а терапевтичну ефективність гіпертермії ко­нтролюють під час процедури за допомогою ЯМР томогра­фії.

Ад’ювантна терапія:

1. Тамоксифен 30-60 мг (приблизно 40 % пацієнтів мають ест­роген позитивні рецептори в клітинах гепатокарцином, проте великі пухлини є переважно естроген негативними).

2. Рекомбінантний INF-a2 (Intron A, Roferon-A, Laferon) 5­

10 млн МО/м² внутрішньом’язово тричі на тиждень.