Клінічні ознаки сарком м'яких тканин

Клінічна симптоматика залежить від анатомічного місця роз­витку пухлини.

На кінцівках і тулубі діагностується близько 60 % усіх СМТ, в органах грудної і черевної порожнини - 30 % (з них, ретроперитонеальних - 15 %), у ділянці голови та шиї - 10 % •

На початку свого розвитку СМТ кінцівок і тулуба клінічно визначаються неболючими пухлинами різних розмірів м’яко- або щільно-еластичної консистенції з обмеженою рухомістю.

СМТ черевної порожнини проявляються симптомами хара­ктерними для ураження того чи іншого органа. Наприклад: клі­нікою непрохідності при лейоміосаркомі кишечника; кров’яни­стими виділеннями - при саркомі матки. Саркоми середостіння мають свої характерні клінічні особливості: задишку, набряк шиї і верхньої частини грудної клітки, розширення підшкірних вен.

При СМТ позаочеревинного простору, через передню чере­вну стінку в більшості випадків (80 %) пальпується пухлино­подібний утвір великих розмірів, який на момент діагностики лише в половини пацієнтів проявляється больовими відчуттями.

СМТ голови та шиї вже на початку свого росту спричиняють асиметрію, деформацію, порушення функції, больовий синдром.

Маніфестація клінічних симптомів при всіх локалізаціях СМТ пов’язана з інфільтративним поширенням пухлини на ма­гістральні судини, нерви, суглоби, кістки. При цьому виникає постійний больовий синдром, що й примушує пацієнтів звертатися за медичною допомогою. Прогресування саркоми на кінцівках супроводжується зміною кольору шкіри над пухлиною, локальним підвищенням температури, появою розширених підшкірних вен, ознаками тромбофлебіту, порушенням функції (тріада симптомів - пухлина, біль, обмеження функції суглобів). Позаочеревинна саркома нерідко спричиняє лімфостаз нижніх кінцівок, а в результаті прогресування саркоми середостіння виникає синдром верхньої порожнистої вени.

СМТ метастазують переважно гематогенним шляхом (80 % в легені), вісцеральні локалізації дають метастази в печінку.

Лімфатичні вузли уражаються рідко (3-11 %).