<<
>>

Правовий статус експерта екологічної експертизи

Права експерта

Правовий статус експерта — це право-суб’єктність фахівця, що має вищу освіту, володіє відповідною спеціальністю і високою кваліфікацією, глибокими професійними знаннями, навичками аналізу експертної ін­формації, методикою еколого-експертної оцінки і має практичний досвід у відповідній галузі знань не менше трьох останнього років.

Експерт має право:

• Вимагати подачу необхідних матеріалів, інформації для проведення екологічної експертизи.

• Зобов’язувати власників, користувачів, замовників, чи авторів об’єктів екологічної експертизи подавати інформацію про їхній екологічний вплив і висновки попередніх експертиз.

• Одержувати від органів центральної виконавчої влади, інших юриди­чних осіб достовірні відомості, довідкові, інформаційні матеріали.

• Готувати пропозиції про відхилення поданих на екологічну експерти­зу матеріалів, що порушують вимоги екологічного законодавства.

• Ставити питання про відхилення поданих на екологічну експертизу матеріалів, що не відповідають вимогам законодавства, екологічним стандартам і нормативам, прийняття яких вимагало додаткових дослі­джень, пошукових робіт чи додаткових капіталовкладень.

• Вносити пропозиції про залучення до проведення екологічної експерти­зи висококваліфікованих фахівців, утворення відповідної матеріально- технічної й інформаційної бази.

• Направляти підготовлені висновки екологічної експертизи зацікавле­ним особам і фірмам, що приймають рішення про реалізацію об’єктів екологічної експертизи.

Викладати власні думки з приводу висновків проведеної екологічної експертизи.

Обов’язки експерта

Забезпечувати всебічне, комплексне, об’єктивне, якісне й ефективне проведення екологічної експертизи.

Дотримуватись встановлених термінів, порядку проведення екологічної експертизи, норм, вимог екологічного законодавства.

Враховувати громадську думку з метою коригування варіантів реалі­зації об’єктів екологічної експертизи і підготовки науково обгрунто­ваних висновків.

Готувати обгрунтовані висновки і вчасно передавати їх державним органам і зацікавленим особам.

Обгрунтовувати пропозиції про повернення відповідних матеріалів на доопрацювання.

Запобігати екологічні правопорушення шляхом внесення відповідних пропозицій з приводу удосконалювання екологічної експертизи. Забезпечувати незалежність еколого-експертної оцінки.

Вносити пропозиції з приводу удосконалення норм і методів прове­дення екологічної експертизи.

Заявляти самовідвід при наявності особистої зацікавленості з приводу конкретного об’єкта екологічної експертизи.

Відповідальність експерта

Експерт екологічної експертизи несе відповідальність за наступні дії: Проведення екологічної експертизи в розріз з її метою, задачами, принципами і пріоритетами.

Порушення встановленого порядку проведення екологічної експертизи. Фальсифікація відомостей і даних про наслідки екологічної експертизи. Порушення порядку публікації наслідків екологічної експертизи.

Порушення вимог законодавства під час здійсненні екологічної екс­пертизи.

Здійснення екологічної експертизи неправоздатними особами й екс­пертними формуваннями.

Невиконання експертних функцій чи обговорених договором зобов’я­зань з приводу проведення екологічної експертизи.

Гарантії реалізації та захисту прав

Гарантії прав експерта екологічної експертизи — це сукупність юри­дично встановлених засобів, що забезпечують реалізацію і захист право­вого статусу експерта-еколога. Реалізація прав експерта екологічної експе­ртизи проявляється в наступному.

• Регламентація статусу експерта екологічної експертизи винятково законодавчими актами.

• Виконання еколого-експертних функцій експертом відповідно до вимог законодавства і незалежно від розпорядження уповноважених органів, об’єднань громадян, формувань і посадових осіб.

• Свобода вибору форм і методів еколого-експертного аналізу оцінки і ви­кладення особистої думки експерта-еколога з питань зробленого аналізу.

• Визнання незаконними будь-яких дій і актів, що обмежують права експерта чи його волевиявлення.

• Проведення екологічної експертизи у встановленому законодавчому порядку.

• Заборона втручатися будь-кому у проведення екологічної експертизи, за винятком випадків порушення експертом вимог законодавства. Гарантії захисту прав полягають в наступному.

• Захист порушень прав експертів у судовому порядку.

• Заборона будь-якого втручання в еколого-експертну діяльність з боку законодавчих, виконавчих і ін. органів.

• Відновлення порушених прав експерта.

• Залучення осіб, винних у порушенні прав експерта, до юридичної від­повідальності.

Соціально-правовий механізм проведення екологічної експертизи

Соціально-правовий механізм проведення екологічної експертиз — це сукупність соціально-юридичних способів, спрямованих на забезпечення проведення екологічної експертизи і захист прав суб’єктів еколого-експер­тних напрямків. Він включає:

• законодавчо-нормативне забезпечення;

• комплекс правових прописів, що передбачають основи виникнення і зупинки еколог-експертних правовідносин;

• комплекс правових прописів, що визначають об’єктивний, суб’єктив­ний склад і зміст еколого-експертних правовідносин;

• сукупність юридичних методів забезпечення проведення екологічної експертизи;

• комплекс правових прописів, що регламентують процедуру екологіч­ної експертизи.

6.4.

<< | >>
Источник: Юрченко Л. І.. Екологія. Навчальний посібник. - К.: «Видавничий дім «Професіонал», Центр учбової літератури,2009. - 304 с.. 2009

Еще по теме Правовий статус експерта екологічної експертизи:

  1. Розвиток та вдосконалення екологічної експертизи, міжнародне співробітництво в галузі екологічної експертизи
  2. Завдання екологічної експертизи
  3. Об’єкти екологічної експертизи
  4. Основні методологічні підходи в процедурі проведення екологічної експертизи
  5. Особливості проведення екологічної експертизи
  6. Суб’єкти та об’єкти екологічної експертизи
  7. § 4. Конституційно-правовий статус особи
  8. Гарантии правового статуса личности
  9. Цільовий компонент правового статусу
  10. § 2.3. Правовий статус громадянина України, як суб’єкта міграційних процесів.
  11. Правовое положение (статус) личности: понятие, структура, виды
  12. § 2.4. Правовий статус іноземців та осіб без громадянства, як суб’єктів міграційних процесів.
  13. 13.2.5. Правовой статус журналиста
  14. § 1. Сущность и правовое содержание статуса адвоката в соответствии с ФЗ «Об адвокатской деятельности и адвокатуре в РФ»
  15. Правовий статус публічного службовця
  16. § 5. Права та обов'язки батьків щодо визначення особистого правового статусу дитини
  17. Організаційно-структурний компонент правового статусу
  18. 28) Правовой статус населения Московской Руси XVIIв. По СОБОРНОМУ УЛОЖЕНИЮ
  19. Профессиональные организации бухгалтеров и аудиторов, их правовой статус