Синтетичні релігії

Синтетичними називають такі релігії, які в своїх догматах, культах спираються на багато різних традицій, але не просто ек­лектично поєднують їх, а створюють свої власні вчення, синте­тичні обрядові дійства, сильну церковну організацію, що прете­ндує на статус надрелігії.

Біле братство започаткувало свою діяльність у Києві 1990 р. Засновником і керівником цієї течії став фахівець у га­лузі кібернетики Юрій Кривоногов. Має ще одну назву - “Юсма-лос”, яке розшифровується так: ЮС - Юоан Свамі (сам Кривоногое), ма - Марія Деві (його дружина Марія Цвигун), лос —Логос (Ісус Христос). Під аналогічною назвою 1993 р. Біле братство друкувало газету (вийшло кілька її номерів). Нова те­чія проголосила себе “надрелігією епохальною, релігією при­йдешнього”. Основні свої ідеї “Біле братство” запозичило із рі­зних віровчень, еклектично поєднаних і скріплених сучасною науковою термінологією. Нашому суспільству, яке зображало­ся суто сатанинським, позначеним “числом звіра”, тобто 666, апокаліптично передрікався кінець світу (за прогнозами “біло- братчиків” мав статися в листопаді 1993 р. з епіцентром у Києві). Марія Цвигун була проголошена “Богом Живим Марією Деві Христос”, тобто Христом у другому своєму пришесті в тілі ма­тері. Ю.Кривоногов став називатися Юоаном Свамі, втіленням Івана Богослова, інші проповідники дістали імена біблійних пророків та новозаповітних апостолів. Завдяки активній мі­сіонерській діяльності проповідників Білого братства рух кіль­кісно зростав, особливо за рахунок молоді: учнів, студентів, які кидали своє навчання, сім’ї, займалися проповідництвом, роз­повсюдженням літератури тощо. Громади Білого братства ви­никли в різних регіонах України і позам її межами.

Церква об’єднання (інша назва - Церква уніфікації) - одна із найпоширеніших новітніх релігійних течій, у якій поєд­нані риси східних релігій і християнства з переважанням остан­нього, різних філософських і соціальних вчень. Засновником і керівником Церкви є Сан Сюн Мун. 1954 р. ним була заснова­на “Асоціація Святого Духа для уніфікації світового християн­ства”. 1960 р. Сан Мун переїздить до США, де розгортає актив­ну релігійну діяльність. Основні положення Церкви об’єднан­ня викладені у творах Муна, головними з яких є “Пояснення Принципу” (1957) і “Тлумачення Принципу” (1966). В них, по суті, заперечуються вихідні засади традиційного християнст­ва, зокрема божественна природа Ісуса Христа, пропонується своє прочитання Святого Письма. Мун та його дружина Хак Джа Мун вважаються “істинними батьками”, третіми Адамом і Свою, які за дорученням Бога створили “досконалу сім'ю”, що є джерелом спасіння для всіх сімей. Ті члени Церкви, які бажа­ють одружитися, мають пройти через відповідний шлюбний обряд. Шлюбні пари добираються тільки з благословення са­мого Муна. Масовим колективним вінчанням надається вели­ке значення. У Церкві об'єднання існує сувора регламентація взаємин, чітке підпорядкування її членів керівництву. Велика увага приділяється роботі з кадрами. На “семінарах з лідерст­ва” ведеться кваліфікована підготовка лекторів, проповідни­ків з використанням даних сучасної науки і техніки. Для вче­них, діячів культури Церква організовує симпозіуми, конфе­ренції, фестивалі. Під егідою Церкви діють міжнародні органі­зації: Федерація жінок за мир в усьому світі, Академія про­фесорів “За мир в усьому світі”, Міжнародний релігійний фонд тощо. Церква підтримує понад 200 різних наукових, соціаль­них, навчальних, гуманітарних та інших проектів.

Світова віра бахаї - нова для України релігія, яка виникла в Ірані в середині минулого століття як різновид одного з моде­рнізованих ісламських напрямів - бабізму. її засновник - Мір­за Хосейн Алі (1817-1892), відомий під ім'ям Баха-Ула (“слава Божа”), у 1863 р. проголосив світові про свою божественну мі­сію - об'єднати людство на основі єдиної релігії. На відміну від християнства, квінтесенцією якого є любов, у Баха основним принципом визнано ідею єдності: єдності Бога, єдності релігій, єдності людства. Заповідями цієї релігії стали визнання прин­ципу рівних прав, можливостей і привілеїв чоловіків і жінок, необхідності обов’язкової освіти, знищення крайностей бід­ності й багатства, заборона рабства, аскетизму, чернецтва, вжи­вання алкоголю, наркотиків, припис одношлюбності й вірності у ньому, невтручання в політику, повага до свого уряду, підне­сення будь-якої праці зі служіння іншим до рівня богослужін­ня тощо. Бахаї визнають усі релігії вчителів людства, які були послані йому Богом, розуміючи ці вчення як необхідні етапи розкриття духовної істини. Для бахаїв Баха-Ула - останній за часом з’явлених вчителів. Віросповідним джерелом є Писання засновника релігії. Перші бахаї за межами країни виникнення з’явилися в Америці ( 1896), Канаді (1897), Великій Британії та Франції (1896), Німеччині (1906). Відомо, що в кінці XIX ст. громада бахаїв діяла в Ашхабаді, їхнє вчення було відоме Льву Толстому. Основними поширювачами віри (так званими піо­нерами) стали американці та іранці, які не займалися місіонер­ством або пропагандою вчення. Піонери просто інформують людей про наявність таких поглядів, не нав’язуючи останні, поважаючи право людини на остаточний вибір.