Історичний характер релігії

Теза багатьох дослідників ХІХ- першої пол. ХХ ст. про істо­ричний характер релігії досягненнями сучасної історичної нау­ки є незаперечним фактом. Доведено, що релігія має свій поча­ток, вона виникла на певному етапі історії суспільства, її виник­нення тісно пов'язане з розвитком людської свідомості.

Перший етап у розвитку людської свідомості тривав від появи мавполюдей до неандертальської людини (тобто до фо­рмування родової общини). Це була ступінь стадної свідомості, свідомості чуттєво-конкретної, безпосередньо включеної до трудового процесу. Вона не виходила за межі матеріальної практики. Окремої духовної сфери в діяльності людей ще не було. Суспільство ще не мало світогляду. Говорити про релі­гію на цьому етапі розвитку суспільства, яке тільки-но вийш­ло з тваринного стану, немає жодних підстав, жодного сенсу.

У родовій общині людська свідомість переходить до но­вого стану свого існування, вона залишає тваринний рівень, набуваючи суспільної свідомості суспільної людини. Людина вже має світогляд, на основі якого вона взаємодіє зі світом, який її оточує.

Що ж це була за суспільна свідомість? Яким був цей сві­тогляд?

Первісна суспільна свідомість мала синкретичний харак­тер, вона нероздільно об’єднувала зачатки майбутніх форм суспільної свідомості. У первісних людей наївно-реалістичні погляди на світ перепліталися з нереалістичними, фантастич­ними. Усі ці погляди знаходили своє вираження в міфах. А міф у той час був основним носієм інформації, він легко запа­м’ятовувався і передавався від покоління до покоління. Міф виконував роль світогляду: давав загальне оцінювання світу, формулював ціннісні положення, встановлював норми пове­дінки і діяльності.

Основу міфологічного світогляду становить те, що в нау­ковій літературі називається уособленням природи, яке поля­гає в ототожненні людини з природою, коли на природу пере­носяться всі людські якості і насампред здатність діяти свідомо.

Міфологічний світогляд складався в процесі трудової ді­яльності людини і був зумовлений необхідністю спілкування за допомогою членороздільної мови. Одночасно розвивалося мислення, виникли умови для виникнення складного, сис­темного світогляду.