БУДДІЙСЬКИЙ КУЛЬТ

Однією з найбільших за кількістю послідовників релігією світу є буддизм. Сьогодні у світі проживає близько півмільяр- да буддистів, тобто 7-8% населення планети є буддистами. Так, буддизм є четвертою за кількістю віруючих релігією світу піс­ля християнства, ісламу та індуїзму.

Буддійський культ не є монолітним. Оскільки культ є зовніш­нім вираженням віри, то він і формується на її основі. Віровчен­ня різних буддійських конфесій відрізняються між собою, то­му відрізняються і їхні культи. Для буддистів тгеравади Будда, відійшовши у нірвану, повністю покинув цей світ. Його більше немає, він нічим не допомагає і не підтримує людей, які стали на шлях пошуку просвітлення. Те саме стосується й інших будд, тобто праведників, які осягнули просвітлення. Вони відійшли у нірвану, і нічим не можуть допомогти людям, бо їх більше немає. Тому буддисти тгеравади не визнавали бодгісатв. Єдина допо­мога, яку Будда може надати людям, - це його приклад і повчан­ня. Будду можна вшановувати як героя-першопрохідця і як вчи­теля, але не як спасителя. Якщо немає сенсу поклонятися Буд­ді, а нірвана осягається тільки власною працею, без будь-якої чужої допомоги, то й культ немає сенсу. Основуючись на таких міркуваннях, буддисти тгеравади не могли і не хотіли формува­ти культ.

Зовсім інші засади культу сформувалися у магаяні. Послідов­ники магаяни вважали, що Будда не відійшов у нірвану. Він, хоч і осягнув просвітлення і нірвана йому відкрилась, все ж зали­шився у цьому світі, щоби допомагати іншим осягнути просвіт­лення та успішно пройти шлях духовного удосконалення. Так само зробили й інші будди, які залишились на різних рівнях буття, ставши бодгісатвами. Вони ще не зникли в нірвані, а то­му з ними можна спілкуватися; вони можуть допомогти людям, а тому спілкування з ними важливе заради спасіння. Культ - це ніщо інше, як спілкування людини з вищою дійсністю. У тге- раваді немає настільки розвиненого об'єкту культу, як у мага­яні, тому й сам культ значно скромніший. В магаяні об'єктами культу є Будда і бодгісатви. Якщо є об'єкти культу, тобто якщо є до кого молитися і кому поклонятися, то є і сам культ. Культ магаяни зосереджений на місцях і речах, пов'язаних із земним життям Будди.

• МІСЦЯ ПАЛОМНИЦТВА

Основним елементом буддійського культу є паломництво. Місця паломництва буддисти поділяють за єрархією важливос­ті. Найбільш шанованими є чотири головні місця паломництва, які вказав сам Будда:

Лумбіні - місцевість у Непалі, де народився Будда;

Бодг-Ґая - місцевість в Індії, де Будда осягнув магабодгі (вели­кого просвітлення);

Сарнатг - місцевість, де Будда виголосив першу проповідь, і де виникла перша буддійська чернеча община;

Кушінаґар - місцевість, де Будда відійшов у паранірвану, тобто помер.

Ці місця паломництва сьогодні мають величезні храми та мо­настирські комплекси, а також інфраструктуру обслуговування численних паломників. Окрім чотирьох головних місць палом­ництва, існують і чотири великі місця паломництва; до відвіду­вань цих місць сам Будда не закликав, але вони стали вагомими для буддистів, оскільки пов'язані з важливими моментами жит­тя Будди:

Шравасті - місто, де Будда продемонстрував чудо своїх над­природних можливостей;

Раджґір - місто, де Будда своєю покірністю приборкав скаже­ного слона;

Санкасія - місце, в якому Будда спустився на землю після то­го, як три місяці перебував на небесах і навчав свою померлу матір;

Вайшалі - місто, в якому мавпа принесла мед в дарунок Будді.

• ПАГОДА

Найпопулярнішою культовою спорудою у буддизмі є ступа. На санскриті stupa - це жмут волосся, а також купа каміння чи землі. В різних мовах її називають по-різному. Португальські колоністи назвали її пагодою (pagoda). Перші ступи виникали в Індії ще в добуддійський період. В Індії покійників прийнято спалювати, а не захоронювати в землю. Тому могил в європей­ському розумінні індійці не мають. Але в них виник звичай на місці захоронення урни з прахом відомого покійника насипати невеликий курган з каменів чи глини; його й називали ступою. Після паранірвани Будди, його тіло спалили. Його послідовники з різних місцевостей звернулися до буддійських монахів із про­ханням віддати їм прах для захоронення. Оскільки таких звер­нень було декілька, монахи вирішили розділити прах на вісім рівних частин і роздати всім бажаючим. Після цього розділення праху до монахів з аналогічним проханням звернулися ще дві групи буддистів. Оскільки праху вже не було, то одні взяли урну, в якій спалювали тіло Будди, а інші - вугілля з похоронного вог­нища. На місцях, де були похоронені вісім частин праху, урна і ву­гілля, спорудили ступи. Де саме вони знаходились, сьогодні до­стеменно невідомо. Але відтоді буддисти почали споруджувати ступи в різних місцевостях. Сучасні ступи не мають у собі частин тіла Будди, а є тільки місцями його вшанування та молитви ві­руючих. Пагоди дуже популярні в буддійському світі і їх можна зустріти повсюди.

• СВЯЩЕННІ ДНІ

Основні буддійські свята також пов'язані з життям Будди, і святкуються всіма буддистами.

Головним буддійським святом є Весак. Це - день, коли буд­дисти пригадують народження, просвітлення і паранірвану Будди. Свято виникло в середовищі тгеравади, але з плином часу охопило весь буддійський світ. У цей день прикрашають­ся храми і домівки буддистів, проводяться процесії та урочис­тості. Вестак відзначається в день повного місяця в травні.

В день березневого повного місяця в Тайланді, Камбоджі і Ла­осі відзначають свято Маґга Пуджа в честь 1250 людей, яких Будда прийняв до чернечої общини.

День народження Сіддгартги Ґаутами, яке дещо дублює Вес- так, святкується в усіх країнах Східної Азії, окрім Японії, у восьмий день четвертого місяця за китайським календарем, що відповідає травню і початку червня. В Японії його святку­ють завжди восьмого квітня. В грудні святкують ще одне свя­то, яке перекликається з Весак - День Бодгі (просвітлення). Буддисти традиції тгеравада в липні святкують Асалга Пуджа або День Дгарми, коли згадують запуск колеса Дгарми, тобто першу проповідь Будди, в якій він виклав чотири благородні істини та прийняв п'ять перших послідовників у чернечу об­щину.

В Тайланді, Лаосі та інших країнах у квітні святкують Новий рік - Сонґкран.

В певні дні монахи всіх традицій відзначають Упосатгу, тобто церемонію покаяння. Під час церемонії один із монахів зачи­тує чернечий дисциплінарний кодекс, а монахи, які його по­рушили виходять посеред спільноти і каються зі скоєного.

Ще однією чернечою церемонією є Катіна, тобто день після сезону дощів, коли ченці отримують новий одяг.

Отже, буддизм сформував багату обрядову традицію, осно­вану на віровченні. Відмінності обрядів обумовлені доктри- нальними відмінностями конфесій. Оскільки у тгераваді Будда сприймається тільки як вчитель, який своїм прикладом показав шлях до просвітлення, то послідовники цього напряму буддизму, сприймають культ як вшанування подвигу Будди і актуалізацію його прикладу. Для послідовників магаяни культ є спілкуванням з Буддою, який не залишив світ людей, а перебуває в ньому, допо­магаючи людям пройти шлях просвітлення і спасіння.