Іудаїзм - одна з монотеїстичних національно-державних релігій стародавнього світу, поширена головним чином серед євреїв.

Вона не стала світовою релігією з ряду причин, про які ми скажемо далі, але здобула світове поширення, повторивши долю свого розсіяного по всьому світу народу. Це перша релі­гія Одкровення, тобто релігія, яка безпосередньо продиктова­на Богом людям через свого пророка і викладена в Святому Письмі.

Насамперед - декілька слів про Біблію, в якій викладено історію єврейського народу.

Коли стародавні євреї творили своє Святе Письмо, вони ще не знали, що його називатимуть Біблією. Ця назва закріпи­лася за ним лише в IV ст. Вперше воно зустрічається в працях Іоана Золотоустого (347-407), а остаточно цей термін утвер­джується в богослов’ї лише в ХІІІ ст. Слово “Біблія” грецького походження - від назви папірусу, який виготовлявся з очере­ту - біблусу, а звідси - і грецька назва книги, складеної з лист­ків папірусу - “біблос”, “бібліон”. Отже, буквально слово “Біб­лія” означає “книги”, давньоєврейською мовою - “Соферім”.

Почавши з кількох книг, це зібрання розрослося в оста­точному вигляді до зібрання багатьох книг. Це вже ціла бібліо­тека в одній книзі. Сучасний протестантський богослов Джон Макдауелл так характеризує унікальність Біблії: вона писалася 1600 років протягом життя 60 поколінь, її писали понад 40 ав­торів з різних суспільних прошарків, у різних місцях, за різ­них обставин і настроїв, на трьох континентах трьома мовами.

Створена стародавніми євреями священна книга була ус­падкована християнами, вони доповнили її своїми творами, назвали Біблією. Вони визначили і дві основні частини Біблії: першу, іудейську - Старий Завіт, другу, християнську, яку, ясна річ, іудеї не визнають, Новий Завіт. Саме християнство і дало Святому Письму іудеїв друге життя. Його переклали на латину - світову мову середньовіччя, а потім майже всіма мо­вами світу.

До 1966 р. Біблія була перекладена на 240 мов і діалектів, а її окремий текст - ще на 739 мов.

Вважають, що історія іудаїзму пройшла такі періоди:

• біблійний іудаїзм (XX- IV ст. до н.е.);

• еллінський іудаїзм (IV ст. до н.е. - II ст. н.е.);

• рабіністичний іудаїзм (II - XVIII ст.);

• сучасний іудаїзм (з 1750 р.).

Смисл назв цих періодів розглянемо далі.