Тема 6 Макроекономічнийрівень господарювання. Національне рахівництво

План лекції

1. Макроекономічний кругообіг, його форми.

2. Система національних рахунків.

3. Методика розрахунку основних макроекономічних показників.

1. В основу макроекономічного аналізу покладена модель кругообігу ресурсів, продуктів і доходів.

Залежно від того, скільки і які суб'єкти макроекономіки охоплює модель, розрізняють просту та ускладнену моделі закритої приватної економіки, закр иту модель з участю держави та відкриту модель кругообігу ресурсів, продуктів та доходів.

Основними суб'єктами макроекономіки є :

-сектор домогосподарств;

-підприємницький сектор;

-державний сектор;

-сектор “ закордон

Проста модель кругообігу ресурсів, товарів і послуг та доходів у закритій приватній економіці виходить із взаємовідносин двох основних приватних агрегованих суб'єктів: сектору домогосподарств та підприємницького сектору. Ускладнена модель кругообігу у закритій приватній економіці до двох названих вище включає посередників.

Закрита економіка з участю держави передбачає доповнення її ще одним суб'єктом - державним сектором.

Відкрита економіка, окрім названих вище, включає сектор “ закордон”. Макроекономічний кругообіг - це потік ресурсів та послуг від використання ресурсів, які домогосподарства надають підприємницькому сектору, а також потік благ, продуктів і послуг, які підприємницький сектор пропонує сектору домогосподарств. Кругообіг урівноважений відповідними потоками грошових платежів, які виступають платою за продані або надані у користування ресурси, продукти й послуги.

2. Система національних рахунків ( СНР ) - це система взаємопов'язаних показників і класифікацій, які використовуються для описування та аналізу найголовніших результатів і аспектів економічного процесу на макрорівні. СНР сформульована в категоріях і термінах ринкової економіки, її концепції та визначення передбачають, що економіка, описана за її допомогою, функціонує на основі дії ринкових механізмів та законів.

Це означає, СНР містить впорядковану певним чином інформацію про :

-всі господарські суб'єкти, які беруть участь в економічному процесі;

-всі економічні операції, пов'язані з виробництвом, розподілом і перерозподілом доходів, накопиченням активів та іншими аспектами та іншими аспектами економічного процесу;

-всі економічні активи і пасиви, які формують націо нальне багатс тво - основні фонди, обігові кошти, монетарні цінності, вартість землі, корисних копалин.

Головним показником при розробці СНР, на макрорівні є валовий внутрішній продукт - ВВП.

ВВП - це сукупна ринкова вартість кінцевих товарів і послуг, вироблених підприємствами в поточному періоді на економічній території країни.

Під “економічною територією“ країни розуміють територію, яка адміністративно керується урядом даної країни та в межах якої особи, товари і гроші можуть вільно переміщуватися.

Резиденти - це юридичні й фізичні особи, економічні інтереси яких пов'язані відносно тривалого часу з територією даної краї ни, тобто вони зареєстровані на її території та підпорядковані її законодавству.

Особливості розрахунку ВВП:

-це рівність доходів і витрат;

-чітке розмежування категорій запасу і потоку;

Потоки - показники, які дають кількісну характеристику виробництву, закупівлі та ін.

Запаси - показники, що характеризують наявність ресурсів на ту чи іншу дату. -розмежування кінцевої і проміжної продукції;

кінцева продукція - товари і послуги, що купуються з метою кінцевого споживання, не для подаль шої переробки чи перепродажу.

-додана вартість фірми - вартість виробленої фірмою продукції без вартості проміжних товарів і послуг, що були придбані фірмою і використані в процесі виробництва.

При розрахунку ВВП не враховуються невиробничі операції які бувають двох типів:

-перепродаж товарів;

-чисто фінансові операції.

Чисті фінансові операції поділяються на :

-державні трансфертні виплати;

-приватні трансфертні платежі;

-операції з цінними паперами.

3. Використовують три способи визначення ВВП.

1. Виробничий, коли складаються додані вартості цих товарів і послуг;

2. Розподільчий, або дохідний, коли складається вся сума первинних доходів у такій формі:

-заробітна плата;

-доходи від підприємницької діяльності;

-податок на додану вартість;

-амортизація;

-акцизи, мито;

-ренти, відсотки по депозитам.

3. Кінцевого використання, або витратний, коли складаються споживання домогосподарств, валові приватні внутр ішн і інвестиц ії, державні витрати й чистий експорт.

Окрім показника ВВП, на його підставі розраховують цілий ряд інших взаємопов'язаних показників національного рахівництва зокрема:

Чистий внутрішній продукт (ЧВП) можна отримати із ВВП, коли його зменшити на величину амортизаційних відрахувань:

ЧВП = ВВП - Амортизаційні відрахування.

Національний доход (НД) - сукупний доход в економіці, який отримують власники факторів виробництва ( праці, капіталу, землі) - можна визначити, коли показники ЧВП зменшити на величину чистих непрямих податків на бізнес:

НД = ЧВП - Чисті непрямі податки на бізнес.

Особливий доход (ОД) визначається шляхом відрахування з суми національного доходу внесків на соціальне страхування, податків на прибуток підприємств та їхніх нерозподілених продуктів, а також додати трансфертні платежі (допомога з безробіттям, пенсії).

Використаний доход (ВД) розраховується шляхом зменшення показника особистого доходу (ОД) на суму прибуткового податку з громадян та деяких неоподаткованих платежів державі.

ВД = ОД - прибутковий податок - Неоподатковані платежі державі.

Це дохід, який залишається у розпорядженні домогосподарств. Він використовується на споживання і заощадження.

Розрізняють національні та реальні макроекономічні показники. Номінальні показники визначають у поточних цінах, а р еальні у базових. Номінальний ВВП - це обсяг виробництва, який вимірюється в поточних цінах, тобто в цінах, що існують на момент виробництва.

де q_i - обсяг виробництва і- го товару в поточному році;

p_i- ціна і-го товару в поточному році.

Реальний ВВП - це обсяг виробництва, який вимірюється в сталих (незмінних, базових) цінах, тобто на величину цього показника впливає лише зміна обсягів виробництва.

де p_o- ціна і-го товару в базисному році.

Дефлятор ВВП; відображає зміну цін на всі товари та послуги, вироблені в

економіці протягом року.

^,5

Для характеристики економічного добробуту використовують показник чистого економічного добробуту - ЧЕД.

Для визначення цього показника необхідно із реального ВВП: -відрахувати вартість впливу на економіку негативних факторів; -додати вартісну оцінку неринкових операцій;

-додати обсяги продукції, створений тіньовим сектором економіки;

-додати вартісну оцінку дозвілля та покращення якості товарів.

Про результати розширеного економічного зростання найповніше уявлення дає показник національне багатство.

Національне багатство - це сукупність створених та нагромаджених у країні працею всього суспільства матеріальних благ, розвіданих природних ресурсів, досягнутого рівня освіти людей, їхнього досвіду, майстерності, тво рчих здібностей, які призначені для розширеного відтворення з метою підвищення добробуту нації.